Category: Твори з української літератури

Мої роздуми над романом “Собор”

У всі часи людина мала вибір: чинити добро чи зло, служити людям чи вождям-тиранам, бути вірним сином Вітчизни чи яничаром. Що ж впливає на цей вибір? На такс питання дає відповідь роман О. Гончара “Собор”, який став видатною, але скандальною подією в історії української літератури. Написаний у 1968 ропі, він виявився своєрідним вибухом серед “офіційного” благополуччя, скерованим проти серйозних суспільних вад. Для роману, вилученого з літературного процесу на вісімнадцять років […]

Віра в щасливе майбутнє України (за віршем “Заповіт”)

“Заповіт” – один з найпоетичніших маніфестів гуманізму, Цей вірш – неповторне поетичне звернення Кобзаря до сучасників та наступних поколінь. Поет роздумує над долею рідної України, яка хвилює його найбільше. Він ніби забув про особистий мотив, яким розпочав вірш, смерть для нього не Страшна. Тарас Григорович Шевченко мріє про те, щоб Дніпро поніс у “синє море кров ворожу”: І лани, і гори – Все покину і полину До самого Бога Молитися… […]

Стверждення величi i краси справжнього кохання у п’єсi “Ромео i Джульєта” Вiльяма Шекспiра

Тема кохання – одна з вiчних тем в лiтературi. Кожен письменник висвiтлює її по-своєму, але є твори, що стали зразками розкриття цiєї теми. Коли йдеться про кохання молодих людей з родин, що ворогують мiж собою, ми вiдразу згадуємо шекспiрiвських героїв – Ромео i Джульєту. Кохання та ворожнеча – двi одвiчнi протилежностi. Їх зiткнення призводить до великих трагедiй. Одну з них i зобразив славетний англiйський драматург i поет Вiльям Шекспiр, великий […]

Романтичний характер балад Шевченка

Рання творчість Т. Шевченка має виразний романтичний характер. Починав поет з традиційного романтичного жанру – балади, подавши такий її зразок, як “Причинна”. Поет звертається в ній до національного світу, зображуючи побутові та етнографічні особливості, повір’я, образи-символи, що творять збірний образ України (“червона калина”, “зелений явір”, “зелена діброва”, “понад Дніпром високі могили”, “верби високі”). Тарас Шевченко звергає увагу на найістотніше в образі своєї землі і духовному єстві українського народу. Дніпро як […]

Оруелл Джордж Скотоферма (скорочено)

Повість-притча РОЗДІЛ ПЕРШИЙ Хазяїн Менора містер Джонс запер на ніч курники, націдив келих пива з бочки і завалився на ліжко, де вже похропувала місіс Джонс. Як тільки світло у спальні погасло, усе господарство заворушилось. Ще вдень рознеслася новина, що минулої ночі старому кнуру Майору наснився сон і він хоче всім розповісти дивину. “Першими прибігли три собаки: Блюбель, Джессі, Пінчер, а потім свині”, кури, корови, вівці зайняли місця на соломі, голуби […]

Як і в чому різні добутки російської класики перегукуються з гоголівським “Ревізором”? (На прикладі “Ревізора” Н. В. Гоголя й “Горя від розуму” А. С. Грибоєдова)

1. Поява чиновництва в Росії. 2. Чиновники в комедії “Горе від розуму”. 3. Адміністративний апарат в “Ревізорі”. 4. Подібність добутків. Своя сорочка ближче до тіла. Народна приказка Чиновництво як клас з’явилося в Росії при Петрові I, після введення їм Табеля про ранги. Прогресивний в епоху Петра документ безнадійно застарів до XIX століття. Однак так зване освічене суспільство як і раніше продовжувало ділити себе на всі ті ж 14 класів. Комедія […]

Викриття фальшивого народолюбства лібералів в оповіданні “Малорос-європеєць”

Заробляючи свого часу на прожиття репетиторством у панських мастких, Винничснко набачився і наслухався різних панків, їхніх дітей та лакеїв, які й стали персонажами цього та інших оповідань. Уже з першої сторінки читач під магічним впливом письменницького слова переймається повною довірою до оповідача-репетитора й на все дивиться його очима: і коли їде в Бідненьке, і коли перебуває в панському будинку, в господарстві панка Коростенка. Позиція письменника в оповіданні однозначна: святій справі […]

“Людям пам’ять потрібна, як би важко їм не було з нею…”

Дуже скоро буде відзначатися День Перемоги. 9 травня прозвучав переможний салют і гучний крик на всю Землю: “Перемога!” Війна тривала чотири роки, а рани не зарубцювались на землі Батьківщини і в душах тих, хто пройшов війну. Занадто багато “гіркої” пам’яті залишила війна: Брестська фортеця, Хатинь, Даль-ва, безліч інших сіл, блокада Ленінграда, жорстокі бої за Сталінград і Москву. І безліч інших боїв за кожен метр Батьківщини, а на кожному метрі цьому […]

Трагізм селянської долі в новелах Стефаника

Василь Семенович Стефаник – геніальний українській письменник. І. Франко вважав, що В. Стефаник виділявся серед письменників “найбільшим талантом” і був найбільшим митцем, “який появився у нас від часу Шевченка”. Його іменем, за висловом Франка, ми “можемо повінчатися перед світом”. Новели письменника “Кленові листки”, “Новина”, “Камінний хрест” були новим словом у світовій літературі. У цих творах одна тема – трагічна доля селянської родині. Особливо дітей бідняків. їх нікому приголубити, обігріти, сказати […]

Осінні мелодії Сосюри і Рильського

Природа рідного краю завжди була джерелом натхнення для В. Сосюри і М. Рильського. Та осінні мелодії їхніх віршів вражають особливою красою і витонченістю. Багряний лист, пожовклі трави, Мелодій осені краса, Так писав про свою улюблену пору року В. Сосюра. Айстри, жоржини головні герої його творів про природу. Облітає під вітром жоржина, Знов печаль на небеснім чолі… А ось про айстри: І, щастя квіти запізнілі, Сумують айстри у саду… Осінь приносить […]