Адам Міцкевич До матері-польки

Адам Міцкевич
До матері-польки
Перекладач: Микола Лукаш
Джерело: З книги: Від Бокаччо до Аполлінера/Переклади/ К.:Дніпро,1990
О Мати-Полько! Як у твого сина
В очах сіяє дар святий пророцтва,
Як появляє лагідна дитина
Поляків давніх горде благородство,
Як, занедбавши забавки пустії,
Він слухає співця старого думи
Про наших предків вікопомні дії,
Ясне чоло схиляючи у сумі,-
О Мати-Полько! Горе йому буде!
Молись за нього… Глянь, он Скорбна Мати:
Розкраяні мечами в неї груди,
Й тобі судилось муку цю прийняти.
Хай дійдуть згоди нації й держави,
На землю злине миру благостиня,
А твого сина жде борня без слави
І мученицька смерть – без воскресіння.
Пошли ж його скорішє в нетрі, в пущі,
Хай у печері скриється, то, може.
Приспить, сердешний, думи невсипущі,
З отруйним гадом поділивши ложе.
Там стане він байдужим і холодним,
Навчиться, як безодня, німувати,
Труїть нечутно випаром болотним,
Слизьким вужем покірно плазувати.
Спаситель наш, в невинності дитинній,
Голубив хрест і був на нім розп’ятий…

/> О Мати-Полько! Й ти подбай ще нині
Про іграшки підхожі для хлоп’яти.
Окуй у пута змалку бідолаху,
Впряжи його у тачку із землею,
Щоб він не блід, ступаючи на плаху,
Щоб він не червонів перед петлею.
Не піде син із рицарством до бою,
Щоб водрузить хреста в Єрусалимі,
Не скропить волі кровію живою,
Як воїни свободи невтолимі.
Шпиг викличе його на поєдинок,
На прю з ним стане царський суд неправий,
А бойовищем буде в них застінок,
А переможцем вийде кат кривавий.
А пам’ятником буде надмогильним
Там шибениця, чорна потороча,
А славою – хіба сльоза жіноча
Та тихе слово в краю підневільнім.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Адам Міцкевич До матері-польки

Categories: Твори з української літератури

Links