Особливості ранньої творчості М. Горького

1. Загальні характеристики ранньої творчості. 2. Головні теми періоду. 3. Тема волі людини на прикладі оповідань М. Горького “Макар Чудра” і “Баба Изергиль”. 4. Два початки у світосприйманні М. Горького. 5. “Люди дна” у творчості письменника 6. Пейзаж, як спосіб відображення суворої дійсності.

Я в мир прийшов, щоб не погоджуватися. В. Г. Короленко На рубежі XIX-XX століть ім’я М. Горького стало популярним не тільки в нашій країні, у Росії, але й у за рубежем. Його популярність прирівнювалася до таких літературних геніїв, як А. П. Чехов,

Л. Н. Толстой, В. Г. Короленко. Письменник намагався звернути погляд читачів, письменників, критиків і суспільних діячів на филосовско-естетические проблеми життя.

Саме ці погляди М. Горького й були відбиті в його ранніх добутках. Початок творчого шляху М. Горького збіглося з тим періодом часу, коли сама людина, по своїй суті повністю знецінився, постійно принижувався, ставав просто “рабом речей”. Таке положення й розуміння людини, змушувало письменника у всіх своїх добутках постійно й завзято шукати ті сили, які змогли б звільнити народ. ) Уперше читач побачив оповідання М. Горького “Макар Чудра” в 1892

році, що був надрукований у газеті “Кавказ”. Потім його добутку стали з’являтися й в інших друкованих виданнях: казанська газета “Волзький вісник”, нижегородська газета “Волгарь”.

В 1895 році М. Горький написав такі відомі добутки, як “Челкаш”, “Баба Изергиль”, “Пісня про Сокола”. В 1897 році письменник уже співробітничає й зі столичними газетами “Російська думка”, “Нове слово”, “Північний вісник”. У ранніх віршах М. Горького відразу помітно їхня художня недосконалість, але вже із самого початку літературної діяльності письменник показав себе, як новатор, як людина прагнучої “втручатися в життя”. У вірші “Бий!”, що було написано в 1892 році, а опубліковано лише в 1963, письменник призиває до боротьби з мороком, до бойової активності.

Нехай пекло горить у моїй крові И серце злобливо плаче [у ній!] Порожнє! Все-таки живи, И якщо руки можуть, – бий!

Бий морок, що скував всі навкруги. Письменник звертається до нового читача з народу, “допитливого й жадібного до життя”.Він ставиться до тих людям, які незадоволені сучасної їм дійсністю, що існує несправедливістю й намагаються всіляко змінити життя. Так головними темами ранньої творчості М. Горького стають тема співвідношення добра й зла, сили й слабості, волі й необхідності Провідною темою в письменника є тема опір дійсності.

Вона розкривається за допомогою образів багатьох героїв, які протистоять реальності, не підкоряються загальним правилам, прагнуть знайти істину й знайти волю. Саме такими були герої блискучих добутків М. Горького “Макар Чудра” і “Баба Изергиль”. В оповіданні “Макар Чудра” герой, старий циган, заперечує основи того життя, що прирікає людину на рабське існування. Цей герой – людин сміливий, прагнучий до волі й до зміни життя в кращу сторону.

В “Бабі Изергиль” ця ж тема волі ускладнюється Тут показано вже два шляхи до волі. Данко віддає всього себе без залишку людям, він прагнути зробити їх вільними. Герой умирає зігрівши своїм серцем інших, саме ця велика любов до людей здатна творити чудеса.

Такий прояв сильної особистості у творчості письменника видно вомногих його героях, наприклад, Сокіл (“Пісня про Сокола”, 1895 рік), Буревісник (“Пісня про Буревісника”, 1901 рік). Але якщо шлях для знаходження волі обраний неправильно, те це може привести до абсолютно протилежного результату В образі Ларри-Напівлюдини (син орла й земної жінки) М. Горький показує вищий ступінь людської гордості й вільнолюбства. Він “хотів мати всі й зберегти себе цільним” вчинивши злочин – убивство дівчини, за що й був вигнаний із суспільства. Здавалося б, Ларра придбав довгоочікувану волю, але воля ціною нещастя інших людей приносить лише самітність, тугу й порожнечу: “Спочатку юнак сміявся вслід людям… сміявся, залишаючись один, вільний, як батько його.

Але батько його – не був людиною. А цей – був людиною”. І в підсумку від Лари не залишається нічого, одна тільки туга.

Мудрець був прав, коли сказав що: “покарання в ньому самому”. Саме світосприймання М. Горького можна розділити на два початки, які розвиваються в самій особистості. Перше – це прагнення до розуміння правди життя, хоча часом вона жорстока й несправедлива. Другий початок – бажання відволіктися від цієї правди й піти від її в які або романтичні, рятівні мрії. У письменника ці дві позиції виражаються в зіткненні різних характерів героїв, і вони абсолютно протилежні по відношенню друг до друга.

До таких контрастних героїв можна віднести Лару й Данко, Ужу й Сокола, Гаврило й Челкаша. Саме в діалозі двох таких різних героїв розкривається суперечливість самого миру. Пошук істини ускладнюється тим, що з однієї сторони герої прагнуть завжди бути правдивими, як до самих себе, так і до самого життя. Але з іншої сторони вони ж бачать на скільки складно багатьом людям чути й сприймати правду.

Так у п’єсі “На дні” немає одного героя, який би проголошував істину. Тут вона народжується з безлічі голосів героїв: Луки, Кліща, Сатину, Пепела. Важливе місце у творчості М. Горького займає тема “колишніх людей”. Це люди, які ставляться до самих низів суспільства, і одночасно із цим у них присутні воістину високі естетические якості. Таким є Челкаш в однойменному оповіданні 1895 року.

Цей персонаж відрізняється своєю людяністю, відкритою душею й незалежністю. За словами М. Горького, босяки для нього “незвичайні люди”. Письменник бачив, що вони живуть набагато гірше “звичайних людей”, але при цьому почувають себе значно краще їх, тому що вони не жадібні, не душать один одного й не займаються одним тільки нагромадженням грошей. У ранніх добутках для розкриття загального колориту, емоційної напруги й вольових характерів героїв, письменник використовує прийом опису пейзажу.

Майже в кожному добутку М. Горького є присутнім: сплеск хвиль, шум вітру, шелест кущів і дерев, шерех листів Такі епітети допомагають читачеві зрозуміти все різноманіття нашого миру, всієї його фарби. У ранній творчості письменника складно провести границю між реальністю й вимислом. М. Горький на сторінках своїх книг створює певний художній мир, що властивий тільки йому. Читач постійно зіштовхується те з образами стихій (бурхливе море, стрімкі скелі, що дрімає ліс), те із тваринними олицетворяющими людини (Сокіл, Буревісник), а головне з героїчними людьми, що діють по заклику серця (Данко). У всім цьому й полягало новаторство М. Горького – створення нової, сильної й вольової особистості


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Особливості ранньої творчості М. Горького

Categories: Твори з української літератури

Links