Яке місце посідає кінотвір у сучасному мистецтві?

Серед численних серіалів, що заполонили останнім часом телеекран, фільм “Роксолана” привертає увагу не тільки тим, що він створений на основі роману нашого сучасника, українського письменника Павла Загребельно-го. Фільм побудовано за законами пригодницького жанру, і тому сюжет сприймається як захопливий. Темою кінотвору є зображення подій XVI століття, пов’язаних із двома країнами – Україною і Туреччиною. Фільм розповідає про дивну долю дівчини з Прикарпаття Насті Лісовської, яка пройшла через невільницьку Кафу, на великому стамбульському

ринку була продана удруге, та не втратила своїх природних якостей – сильної волі, живого розуму, людської гідності. Саме завдяки цим якостям вона зуміла не розчинитися серед сотень жінок великого гарему султана Османської імперії, а стати законною дружиною Сулеймана Розкішного (Завойовника).

Нелегко було звикати Настусі, яку назвали чужим іменем Хурем, до нового життя. Холодом віяло від усього, а найбільше від чужих людей. Розмовляючи з Валіде Хафсою, дівчина побачила перед собою людину, яка не сміється ніколи і не відає ні людяності, ні милосердя. Тут сама мова була ніби не потрібна – достатньо

було мови знаків, мови зневаги і загрози. Та Валіде звеліла їй вивчити турецьку та арабську мови. Це не злякало дівчину. Будучи дочкою священика, знала латину, німецьку; від подруг навчилася польської, легко переймала єврейську, вірменську. Потім уже стала Хурем відома усьому світові під іменем Роксолани. Так називали полонянок з України. Для нас, телеглядачів, цей образ завжди асоцію-ватиметься з чарівною українською актрисою Ольгою Сумською, яка талановито зіграла у фільмі роль Роксолани. Здавалося, ніби самі очі актриси висловлювали більше, ніж скупі жести. Вона прожила цю роль на екрані, переконливо, з гідністю і гордістю втіливши образ української дівчини, що стала не просто красивою жінкою, а особистістю. На фоні численних красунь султанського гарему вона виділялася розумом, духовною сповненістю, і саме це змусило султана звернути на неї увагу.

Фільм знято цікаво. Широкі панорами казкової природи Прикарпаття, Туреччини, інших місць служать не тільки фоном для дійства, але й якоюсь мірою обумовлюють події та характери дійових осіб. Ось Роксолана дивиться на Гасана – яничара, якого колись в Україні звали Василем. І перед очима її поставав Рогатин, і батьківський дім, і шовкові степи, і лагідне сонце України. Автори фільму зуміли зняти не просто кольорові картини світових принад, але й передати тепле почуття патріотизму. У фільмі постійно проводиться думка про невмирущість Батьківщини, про святість почуття до неї. Фільм, сповнений пригод і інтригуючих поворотів сюжету, викликає відчуття гордості за нашу людину. Все – музика, гра акторів, операторська робота – покликане передати почуття, заховане десь глибоко у душі кожного. За Роксоланою і її предками – віки славетної історії, в якій була золотоверха Софія і перші книги, кам’яне диво великих міст і вражаюча краса вишиванок і дерев’яного зодчества. Фільм пробуджує добрі почуття у душі кожного, кому не байдужа доля України, її історії і сьогодення.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Яке місце посідає кінотвір у сучасному мистецтві?

Categories: Твори з української літератури

Links