Людина на роздоріжжі революції
Григорій Косинка і Микола Хвильовий… Люди однієї епохи, талановиті письменники, великі майстри художнього слова… Однак у кожного з них (а так буває завжди!) своя доля, свій шлях до визнання, своє світорозуміння та своє світобачення… Закономірність, що не потребує доказів…
У центрі уваги обох письменників – людина, здебільшого та, що опинилася на роздоріжжі революції.
Що характерне для Григорія Косинки? Обгрунтую відповідь на запитання, орієнтуючись на новелу “Мати”, написану в 1925 році. Головний герой новели – Андрій,
Діалог з поляками підтверджує думку щодо його поза політичних поглядів. У нього є своя мета, як він каже, постанова: привезти до матері лікаря, а всі ті, з ким він зіткнувся вночі, просто вороги, що заважають йому дістатися до Зеленогаївської лікарні, “що стояла поза арміями”. А ворогів
Уже повертаючись додому, він у немилосердній люті вистрелить, і від того буде “п’яний якоюсь великою радістю перемоги”. У душі Андрія – постійна боротьба: добре, що поляки відступають, але ж, відступаючи, вони можуть конфіскувати коня, забрати підводу, хліб, а то й вбити. Юнак нікому не хоче служити: ні полякам, ні гайдамакам, ні Котовському; ним оволоділа лише тривога за матір.
Навіть про односельчан він майже не згадує, і думки щодо конфіскації більше належать не йому, а селянам, які втомилися від того, що на селі постійно змінюється влада. У цьому коловороті подій важко зрозуміти, хто наші, хто ваші, а хто свої. Андрій – типовий представник того селянства, якому нелегко визначитися щодо ідеалів. Однак тривога за матір – не лише тривога за родину. Це й тривога за довкілля, гармонію якого порушено.
Одна з кращих новел Миколи Хвильового – “Я (Романтика)”. Основний мотив її – революція, громадянська війна та їхній вплив на пересічну людину. Якщо герой новели “Мати” Григорія Косинки має ім’я, то герой новели Миколи Хвильового – безіменний революціонер-фанат.
Він відстоює абстрактну ідею зі зброєю в руках. Він – дитя своєї доби; “перекладає на свої плечі величезний тягар – перебудову світу. Але ж зміна формацій супроводжується знищенням інакодумців. Відповідно щоденною роботою чекіста є вбивство людей в ім’я все тієї ж ідеї, ворогів, які не поділяли світорозуміння революціонерів. Мотив Андрієвих дій – тривога за матір, мотив дій фаната – визволення людства, фізичне знищення тих, хто гальмує нове світле майбутнє, хто не бачить “загірної комуни”.
Без хвилювання й сліз на очах не можна читати наступні рядки: “Тоді я у млості охоплений пожаром якоїсь неможливої радості, закинув руку на шию своєї матері й притиснув її руку до своїх грудей. Потім підвів маузер й нажав на скроню”…
Який жах! Син убиває рідну матір за ідею… Письменник доходить висновку: відданість ідеї роздвоює особистість, убиває почуття справедливості, добра, правди, руйнує людське “Я”.
А якщо ти взяв такий гріх на свою душу? То вже повна деградація людської сутності. Ось докази. Сучасність ліричний герой сприймає як “бенкет” щоправда дикої країни. Безумство і категоричність у діях – остання інстанція міркувань персонажа. Він зізнається в тому, що за суттю своєю бандит, інструмент. У його міркуваннях немає нічого людського. Важко зрозуміти таку людину. Убивати господарів, засуджувати невинних і після цього спокійно дивитися на ці портрети й не відчувати гнів, думати про те, що “я – чекіст, але й людина”…
Хіба можна назвати людиною того, хто фізично (і морально теж!) знищив найдорожчу людину. Хто вбивав чоловіка і жінку, які в навколишніх ситуаціях намагалися розібратися за допомогою релігії. Чекіста-фаната я сприймаю як звіра, дикого, хижого, в якого немає нічого святого. Він навіть не поховав матері… Виправдати його дії не можна.
Закінчити свої роздуми хочу словами М. Жуменського: “Небагато є у світовій літературі таких творів трагічного звучання, в яких із вражаючою художньою силою були б відтворені драматичне роздвоєння реальності та ідеалів, внутрішній конфлікт революціонера, який потрапляє У витворену революційними ідеями пастку”.





Схожі твори:
- “Ти, Прометею, спадок нам покинув Великий, незабутній” (ідея прометеїзму в творчості Лесі Українки) Образ титана Прометея, величний і могутній у своїй нескореності, неодноразово використовувався в творчості видатних митців, як символ людських змагань, як взірець безстрашного борця, що заради людей свідомо пішов на муки. Легенду про титана, що викрав з неба вогонь і дав його людям, літературно обробляли поети різних країн. Есхіл, Кальдерон, Гете,...
- Відгук про прочитану книгу Великий слід у моїй свідомості залишив роман “Герой нашого часу” М. Ю. Лермонтова. Для мене насамперед надзвичайно коштовно й дорого те, що в романі піднімаються життєво важливі проблеми, такі, як проблема щастя, проблема добра й зла, проблема приречення й волі, свавілля. Головному героєві Лермонтова необхідне рішення всіх цих проблем з...
- Сочинение на тему “Вера в себя” Мы так часто слышим, что нужно верить в себя. Люди говорят, что, начиная какое-то дело, нужно настраиваться на успех. Если же заранее настроиться на неудачу, то она, возможно, и случится. С другой стороны, нас учат трезво оценивать свои силы и возможности. Например, трудно получить высокий балл по предмету, который весь...
- Образ Григорія Многогрішного (за романом Івана Багряного “Тигролови”) Лиш той життя і волі гідний, Хто б’ється день у день за них. Гете “Фауст” Образ Григорія Многогрішного із роману Івана Багряного “Тигролови” – один із найяскравіших образів у всій сучасній українській літературі. На початку роману Григорій Многогрішний – один із тисяч в’язнів, пригноблених, безправних, приречених, яких мчав до Колими...
- Т. ШЕВЧЕНКО “І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОДЖЕНИМ…” Мета: виявити культурні й політичні чинники щодо на- писання програмового твору, з’ясувати його ідейно-тематичну спрямованість, пов’язуючи з національною історією; розвивати пам’ять, увагу, критичне мислення, вміння виразно й усвідомлено читати твори Т. Шевченка; робити виважені висновки і обгрунтований коментар; виховувати повагу до національних цінностей, здобутків українського народу; шану до історичного минулого...
- Нодар Думбадзе Я, бабуся, Іліко та Іларіон Нодар Думбадзе Я, бабуся, Іліко та Іларіон Перекладач: О. Синиченко Джерело: З книги:Думбадзе Н. В. Твори в 2-х т. Т. І. – К.: Дніпро, 1985 Праворуч від мого села протікає Губазоулі, а ліворуч – річечка Лаша, в якій повно крабів, бичків та хлоп’ят з підкачаними штаненятами. Через Губазоулі прокладено маленький...
- Чому людина, народжена бути Тарасом Бульбою, стала Іваном Никифоровичем? Ось і перегорнуті останні сторінки збірки повістей “Миргород” Миколи Васильовича Гоголя, над якою він працював майже десять років. На фоні мальовничої української природи розгортаються події, зображені у повістях, різних за темами та жанрами, але об’єднаних ідеєю пробудження національної свідомості. Як і в ранніх повістях, у центрі творів знаходяться колоритні персонажі...
- “Сумно я дивлюсь на наше покоління… Мої роздуми над образом Григорія Печоріна” за романом М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу” Роман Михайла Юрійовича Лермонтова “Герой нашого часу”, на мій погляд, незвичайне явище літератури взагалі і, зокрема, літератури XIX століття. Це твір, який змушує читача думати, міркувати, заглиблюватися в думки і почуття персонажів, намагатися зрозуміти і пояснити для себе їхні вчинки. Історія, розказана Лермонтовим, захоплює, як цікава гра, тому що майже...
- З чого починається батьнівщина (твір на морально-етичну і патріотичну теми) День у день ось вже вісім років мене проводжає до школи і зустрічає після занять бабуся. Звуть її Анастасія Леонтіївна. Це мати мого батька. До виходу на пенсію вона працювала вихователькою у дитячому садку. Бабуся вміє малювати, ліпити з пластиліну, а ще вона рукодільничає: шиє, вишиває. Як каже моя матуся,...
- Багряний Іван Павлович Колискова Багряний І. Золотий бумеранг: Вірші, роман у віршах, сатира та ін. поезії / Упоряд., авт. передм. та приміток О. В. Шугай. – К.: Рада, 1999. – 679 с. Маленькому АНДРІЄВІ КИТАСТОМУ присвячую. А… А… А-а-а! А-а… А… А… Ходить місяць і зоря Через гори і моря, – Це ж до...
- Дохристиянські вірування українського народу Дохристиянські вірування українського народу Той, хто не знає свого минулого, не вартий і свого майбутнього. Максим Рильський Вірування наших предків можна умовно поділити на кілька періодів, які залежали у певній мірі від політичної та соціальної ситуації у державі. Кожен з них має свої особливості, хоча грані між ними іноді чітко...
- Трагізм селянської долі в новелах Василя Стефаника Він витесував слово, як брилу, Він трудився завзято, як віл. Аж допоки не падав безсило… І коли відчинялися двері. Щоб гукнути його на двір. Він лежав, наче мрець на папері. Та зате був живий папір. Л. Сорока Василь Семенович Стефаник – геніальний українській письменник. І. Франко вважав, що В. Стефаник...
- Образ Захара Беркута (за повістю “Захар Беркут”) У першій половині XІІІ століття монголо-татарські орди, очолювані Батиєм, захопили Київ і попрямували через Карпати в Угорщину. Вояка Батий вогнем і мечем плюндрував землю Галицької Русі. Але мужньо боронився український народ. Про один з епізодів героїчної боротьби наших далеких предків із монголо-татарською ордою розповідає Іван Франко в повісті “Захар Беркут”....
- Особливості імпресіоністичної прози (за твором “Момент” Володимирa Винниченка) Час складається з моментів. Ми непомітно проходимо повз одні, при згадці про інші серце починає тривожно калатати, деякі запам’ятовуємо назавжди. І немає чіткого алгоритму, чому відбувається саме так. Іноді довірливий погляд, гарячий подих, невловимий аромат, що кружляє в повітрі… Умови, місце зустрічі, твій соціальний статус – все це марнота: є...
- Порівняльна характеристика образів поета і лицаря Бертольда Леся Українка – мужня, волелюбна людина, яка завжди вірила в перемогу робітничого класу над експлуататорами. Вона любила сій народ і високо цінувала його прагнення бути незалежним. З цією темою в поемі тісно пов’язана проблема ролі поета в житті народу. Народній співець живе серед людей, він знайшов собі вірних друзів та...
- Емілі Елізабет Дікінсон Поезії Емілі Елізабет Дікінсон Поезії Перекладач: Марія Губко Джерело: З газети: “Літературна Україна”, 13 лютого 2003 р. 133. Вмираючим потрібно небагато: Вода у склянці – спрагу втамувати, Химерних квітів пелюстки чудні, Мов розділові знаки на стіні. Щоб вірний друг, за руку взявши, втішив, І, що, напевно, є найголовніше – Не бачити...
- “Подальше життя батька й сина. За твором Джеймса Олдріджа “Останній дюйм” В дивовижному творі Джеймса Олдріджа під назвою “Останній дюйм” розказана складна історія взаємин між батьком і сином, які потрапили в серйозну халепу, з якої вкрай складно було вийти живими. Але, на щастя для обох, з них їм вдалося вижити. Думається, що вся ця історія вплинула на цих двох людей кардинально,...
- Вовчок Марко Горпина I Старий Якименко оженив сина та таку-то вже невісточку собі взяв, що й не сказати! Білолиця, гарна й весела, а прудка, як зайчик; і в хаті й на дворі в’ється, порядкує, господарює, і співає, і сміється, аж геть чутно її голосок дзвенячий. Аби на світ благословилось, уже вона й прокинулась,...
- Виклад глави пояснення між Наташей Ростовой і Андрієм Болконским Важко припустити, що все-таки відбулося б, якщо б Андрій не послухався батьківської ради. По Толстову, усе в житті людини визначається не стільки особистим його бажанням і волею, скільки збігом обставин і сукупністю воль всіх навколишніх його людей. Воля батька безумовно вплинула на Андрія, хоча напевно він би не зважився на...
- Утвердження ідеалу духовності в образі дядька Лева (за “Лісовою піснею” Лесі Українки) Драматична феєрія “Лісова пісня” Лесі Українки – це твір, яким поетеса утверджує ідеали духовного багатства рідного народу, його великих творчих можливостей, потягу до високого і прекрасного. Серед образів драми-феєрії “Лісова пісня” дядько Лев посідає одне з перших місць після головних героїв. Дядько Лев уособлює зв’язок хліборобів з природою, виступає знавцем...