Утвердження незнищенності Києва як символу української нації у поемі “Неопалима купина”

Поеми Максима Рильського “Слово про рідну матір”, “Жага”, “Неопалима купина” та збірники “За рідну землю”, “Світла зброя”, “Велика година” читаються як поетове зізнання у ніжній синовній любові до України, уславлення її історичного минулого.

Поема “Неопалима купина” була написана 4 жовтня 1943 року, незадовго до визволення Києва від фашистських загарбників. Вже сама назва викликає уявлення про їлось вічне і величне. Біблійний кущ, що горів, не згораючи, з якого доносився голос Бога, стає символом непереможності

народу України:

Ти чуєш, батьку, як ступає

Непереможна рать твоя,

Як древній Фастів посилає

Полки Семена Палія?

Джерело цієї непереможності й сили поет бачить у давньому Києві, в історичній пам’яті про славних предків за волю України, яких народжувала її історія в усі часи випробувань. Важливі події змальовує Рильський, доводячи думку про вічність і незнищенність Києва. Почавши поему з образу князя Володимира, який:

Крізь непроглядну ніч криваву,

Благословляючи народ,

Веде свій люд, свою державу

На ясні води від негод.

Рильський відразу вводить читача в жорстоку

і страшну атмосферу війни, де “дитя, розтоптане копитом, … встає, як судія над світом, і двері правді відчиня”, де “на суд зійшлися гори, море, здригнулись гнівом небеса”. І ось ми вже бачимо, що, мов та неопалима купина, “знов чоло підводить Київ, щоб не хилить чоло навік”.

І хоч безмежним горем сповнені рядки, де змальовується “гидка німота”, автор твердо впевнений у тому, що ворога спіткає неминуча розплата за причинене зло, а народ, Україна, Київ відновляться в праці і добрі, як неопалима купина:

Конай же, кате окаянний!

Гори на вічному вогні!

Нехай нове життя повстане

В неопалимій купині!

У грізне воєнне лихоліття народилася ця поема, тому стільки в ній емоційної сили, щирості і сподівань на краще. Слідом за поетом переймаєшся повагою до історичного минулого своєї землі, любов’ю до України сучасної, відчуваєш гордість за причетність до української нації.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Утвердження незнищенності Києва як символу української нації у поемі “Неопалима купина”