На крилах лебедів материнства (за творчістю Симоненка)

Провідною у творчості Василя Симоненко є тема любові до рідної України. Одним з наГівідоміших творів є поезія “Лебеді материнства”. Коли читаєш цей вірш, в уяві постає ціла низка образів. Це рідна мати, біла хата, верби, тополі, людина праці. І все це зливається в один образ Батьківщини.

“Лебеді материнства” – це колискова пісня, в якій поєднуються й материнська ніжність, і чоловіча твердість. А головне в цій пісні – побажання синові вирости справжньою людиною, вірним сином України. Мати запевняє свою дитину, що у найскрутніші

хвилини життя, якщо їй потрібна буде допомога, Батьківщина ніколи не зрадить.

Прийдуть з України верби і тополі.

Стануть над тобою, листям затріпочуть,

Тугою прощання душу залоскочуть.

Як художник, майстер слова, Василь Симоненко малює картину вечора – “заглядає в шибу казка сивими очима”. Автор проганяє “біду” від синової колиски і закликає:

Припливайте до колиски

Лебеді, як мрії.

Опустіться тихі зорі

Синові під вії

А далі починається розмова з сином:

Виростеш ти, сину.

Вирушиш в дорогу –

Виростуть з тобою

Приспані тривоги…

Поет говорить про

зустрічі, які чекають хлопчика на життєвих шляхах, про майбутнє кохання, друзів, дружину. Разом з тим попереджує:

Можеш вибирати друзів і дружину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Можна вибрати друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати.

За тобою завше будуть мандрувати

Очі материнські і білява хата.

Поет недаремно ставить поряд образи матері і Вітчизни. Він доводить, що вони нероздільні і священні для кожної людини.

А для самого поета Україна – найдорожча у світі. Вона – його диво, його молитва, його мати, з якою хочеться порадитись, поділитись турботами.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


На крилах лебедів материнства (за творчістю Симоненка)

Categories: Твори з української літератури

Links