Тема Батьківщини у творчості С. Єсеніна

Творчість Сергія Олександровича Єсеніна багатогранно. Він створив шедеври любовної й пейзажної лирики, його герой був і хуліганом, і полум’яно закоханим, і просто п’яним гулякою. Але Єсенін – споконвіку російський поет, і основний мотив у його творчості – Батьківщина. Російська земля – це, насамперед, природа, красота рідного краю. Для Єсеніна Русь – “малинове поле й синь, що впала в ріку”.

У його поезії відчувається восторженность гармонією й величчю природи. Єсеніна зачаровує неповторність рідного краю: Той, хто бачив хоч один раз Цей край і цю гладь, Той майже берізці кожної Ніжку радий поцілувати. Здається, поет може нескінченно довго споглядати пречервоні картини природи. Невигадливі росіяни пейзажи займають значне місце в ранній ліриці поета: Біла береза Під моїм вікном Принакрилась снігом, Немов сріблом… Єсенін не прибігає до складних прийомів поетики, малюючи рідні пейзажі.

Здається, слова йдуть із самого серця, вони заворожують своєю щирістю. Чирического героя його поезії неможливо представити поза рідним селом, природи. У міркуваннях

поета про російську землю присутні релігійні мотиви. Вони не тільки у вигляді росіянці деревни (“хати – у ризах образа”). Доля Росії у творчестве Єсеніна повторює біблійний сюжет: Снеги, білі снеги – Покрив моєї батьківщини – Рвуть на частині, На хресті висить Її тіло, Гомілки доріг і пагорбів перебиті…

Але не тільки високі поняття ідеалізує Єсенін. Часом він описує фрагменти сільського життя, доторие, на перший погляд, не коштують кисті художника, але в які, однак, полягає принадність росіянці глухомані, її особливий, неповторний колорит: Я дуже люблю Батьківщину! Хоч є в ній сумуй вербова ржавь.

Люблю свиней забруднені морди И в тиші нічний дзвенячий голос жаб… Єсеніну близький мир, освячений важким селянским працею, що оспівує поет: Кожна праця благослови, удача! Рибалці – щоб з рибою невода, Орачеві – щоб праця його й шкапа Діставали хліби на роки.

Не тільки гордість за рідну землю присутня в лірику поета, але й біль, і страх за долю росіянці деревни: Стара избенка Горя й турбот, Часто плаче хуртовина У твоїх воріт. Часто лунають За твоєю стіною Скарги на бідність, Пісні звук глухої. Бачачи необхідність змін, Єсенін оспівує революцию й “капітана планети” – Леніна.

Однак і підлоганостью з революцією погодитися, до кінця прийняти її поет не може. У віршах двадцятих років про алевиття Росії звучить іронія, а часто й страх за Росію. Єсенін – глибоко національний поет. Він тонко чувствовал музику Росії.

Його талант, розум, доля нерозривале пов’язані з життям Батьківщини. Без її поет не мислить свого життя: Якщо крикне рать свята: “Кинь ти Русь, живи в раї!” Я скажу: “Не треба раю, Дайте батьківщину мою”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Тема Батьківщини у творчості С. Єсеніна

Categories: Твори з української літератури

Links