Мотиви лірики Стуса

Тема України проходить майже через усі поезії В. Стуса. Хоч би що він не писав: про свою дружину й сина, про себе й свою самоту, про дроти Мордовії чи сопки Колими, про життя і смерть – завжди і скрізь, названа чи не названа, стоїть за цим постать утраченої Батьківщини. Україна – це трунок, що п’янить поета і надихає його, це трутизна, то вбиває його тіло й веде до загибелі.

…за стодолами вітчизна,

Перестрашене пташа,

То мій трунок і трутизна,

Нею витліла душа.

У вірші В. Стуса “Як добре те, що смерті не боюсь я” окреслено

його страдницький життєвий шлях. Хрест, який випало нести поетові, – це Україна. Невід’ємною часткою його життя було служіння словом знедоленій своїй Вітчизні. Поет незламний у своїй боротьбі, не схиляється перед суддями, бо

…жив, любив і не набрався скверни,

Ненависті, прокльону, каяття.

Однак В. Стус вважав покликання поета другорядною справою. Першочергова – бути людиною: “Поет повинен бути людиною. Такою, що вона любові, долає природне почуття зненависті, звільнюється од неї, як одскверни”.

У найтяжчі роки свого життя, перебуваючи на засланні, у всьому Василеві Стус ввижалася Україна.

Ось поет вгледів на колимськім морозі калину. Та цвіте вона на чужині рудими слізьми. І одразу ж – яскравий спалах споминів:

Неосяжна осонцена днина,

І собором дзвінким Україна

Написалась на мурах тюрми.

Собором вимальовується йому Батьківщина на сірих, мертвих тюремних стінах. Дзвони, сонце, радість, свято. Собор… Святе, високе, прекрасне, богоподібне в людському житті. Та замість того навкруги безгоміння, безлюддя, сніг…

…і котилося куль-покотьолом

Моє серце в ведмежий барліг.

У цьому ведмежому берлозі згасне зірка життя пристрасного борця за свободу України. На чужій землі зійшлися кінці і початки. З кожним віршем В. Стуса тема України поглиблюється. Жахливі часи історії України, коли торгували рабами-українцями у ясир, знайшли своє відображення в поезії “За літописами Самовидця”. Навіть коли поет пише свої рядки, присвячені коханій, то й тут йому бачиться рідна земля: “запарувала духом твоїм земля”. Так, його поезія була жива однією любов’ю – любов’ю до України.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Мотиви лірики Стуса

Categories: Твори з української літератури

Links