Жив-Був рибалка. Вийшов він раз на лов, закинув мережу й піймав рибу зі срібним хвостом і срібними зябрами. Риба йому й говорить:

- Відпусти мене, твоє щастя спереду.

Закинув він мережа ще раз і піймав рибу із золотим хвостом і золотими

Жив-Був подпасок. Задумав він мандрувати й відправився у чужі краї. Ішов, ішов, прийшов у одне місто й розв'язало там залишитися, якщо найдеться робота. Удалося йому домовитися з королівським пастухом, і став він у нього подпаском. «Тільки я, — говорить, — прагну три рази у день м'ясо є, а іншої

Колись по сусідству з маєтком одного багатого пана жив бідний селянин. Усі його багатство складалося з однієї коровенки. Якось вона забрела на панське поле. Побачив її пан, піймав і зарізав.

Пішов бідняк до пана й зажадав, щоб той заплатив йому за корову. Розсердився пан і наказав своїм батракам висікти бідняка батогом.

Повернувся

Один старий пастух довго служив у маєтку, овець пас. А на вигоні стояв дуб, і пастух часто під ним сидів. Одного разу вилізла з-під дуба змія, оповилася навколо шиї пастуха й велить її нести.

- Куди ж я тебе понесу? - запитує пастух.

- А я тобі скажу, — відповідає змія.

Несе пастух змієві, а вона

У однієї бідної вдови було три сини. Вона душі у них не сподівалася. Сини теж мати почитали, добром за добро платили.

Та у кожного сина своє ремесло було.

Старший у костьолі на органі відіграв. Та до того ж книжки читав. Ученим слил людиною. Селяни його поважали, так що селяни — сам ксьондз йому кланявся.

Середній у солдатах

Велів господь-бог яструбові дрібним птахом промишляти. Почула про той сова, злякалася: а ну як яструб потягне її пташенят?

Ось запросила вона його у корчму, почастувала, а потім і просить: не займай! мол, моїх дитинок.

- А які твої? - запитав яструб.

- Мої — найкрасивіші, — відповіла сова.

- Ну, будь по-твоєму.

Вибрався

Жив колись не цар-царевич, не король-королевич, не мудрець і не чарівник, не чарівник і не пустельник, не шляхтич і не пан ясновельможний, не політик обережний, не міністр, не військовий, не чиновник гордовитий, не купчишка гладкий, не співак солодкозвучний, не лікар і не знахар, одним словом — просто орач, відважний

У одному селі жив пастух. Було у нього три сини й надяг. Стали вони радитися, що б там посіяти. Старший син і середній син прагли посіяти ячмінь, а молодший син упросив, щоб батько посіяв жито. Гарне зійшло жито, а як заколосилося, видне стало, що колоски-те у нього із чистого золота. Ось дозріло золоте жито, скосили його, у снопи пов'язали. Велів пастух синам стерегти його у поле

Один шахтар завжди у шахті поодинці працював. Та ось прийшов до нього одного разу Скарбник — хоронитель скарбів у образі карлика-шахтаря й говорить привітно: «Щасливо вибратися!» Шахтар йому тими ж словами відповів, відклав інструмент.

- Ти чому поодинці працюєш? - запитує Скарбник.

- Так так мені краще працюється

Один мужик задумав майно ділити й пообіцяв синові, що одержить він три золотих. А син мандрувати праг, ось і говорить батькові:

- Панотець, дайте мені мою частку зараз. Піду я мандрувати.

Віддав йому батько три золотих. Та пішов син мандрувати. А на голову стару шапку надяг.

Пройшов милі дві, зайшов у корчму, запитав