Один ножичок так жив. чи Довго, чи коротко так живе - циновки у нього світлі, вогонь горить. Так живе собі так живе. чи Довго, чи коротко так жив; жив, та й відправився прямо куди ока дивляться, як говориться, куди йти - не знає. Якщо сніг піде, у сніг іде.

Так ішов,

Жили-Минулого п'ять жінок. чи Довго, чи коротко так жили, одного разу старша сестра їх говорить:

- Я ваша старша сестра, тому ось що скажу: тут у низов'ях ріки

Живе син старого. Говорять, тіло його окремо ходить від волось. Ми перетворимося у п'ятеро вовків і підемо туди. Волосся й тулуб його окремо будемо рвати.

- Ну-ну!-сказали. П'ять

Одна баба із сином жила. Одного разу мати у комору пішла, а син її з-під комори, що на палях коштує, просить:

- Мама, дай юколи з риб'ячого черевця!

- Ось додому прийдеш і співай. Коли ж ти на вулиці їв?

- Мама, дай юколи з верхнього шару!

- Ось додому прийдеш і співай. Коли ж ти на вулиці їв?!

Жила летяга. У неї було п'ятеро дітей. Одного разу до летяги прийшла лисиця й говорить:

- Летяга, віддай своєї дитину!

- Ні, не дам!-говорить.

- Якщо не даси, заколю! Тоді летяга свого дитинчати лисиці віддала. Лисиця пішла. Назавтра знову прийшла:

- Летяга, віддай своєї дитину!

- Не дам,

Одного разу мати у комору пішла, а син її з-під комори, що на палях коштує, просить:

- Матінка, дай юколи з риб'ячого черевця!

- Ось додому прийдеш і співай. Коли ти на вулиці їв?!

- Матінка, дай юколи, порізаної шматочками!

- Ось додому прийдеш

Жив-Був один чоловік по імені Неявкан зі своєю дружиною. Живуть і живуть вони у своїй юрті. Усі добре, так дітей у них немає. Нудно ім. У будинку тиша коштує.

Скільки пройшло так років - ніхто не знає. Але ось народився у них син. Веселим ходить Неявкан, радісної стала дружина. Піде чи на полювання Неявкан -повну нарту привезе видобутку, чи стане

Жили-Минулого у зимнике ворон і шуліка. Ворон - старший брат, шулік-молодший. Вогонь у них горить. чи Довго, чи коротко так живуть, ось одного разу ворон у кругле віконечко вилетів, зовсім полетів, а шуліка залишився один.

Ось одного разу вилетів шуліка через кругле віконечко й полетів униз по своєму Амурі. Підлетів до місця, де п'ять

Жили-Минулого Хитрун із Силачем. Та у Хитруна була мати, і у Силача була мати. Ось одного разу Хитрун і говорить:

- Я.-говорить, - придумав: у селі, що лежить нижче нашої за течією ріки, живе дуже багато народу. Ти - говорить, - людей сильна, ступай у це село й укради там жирну свиню. Ти, - говорить, - людей сильна, тягни її живцем. Ступай сьогодні