Жив-Був один солдатів. Прослужив він двадцять п'ять років. Коли скінчилася двадцятип'ятилітня служба, перестав він віддавати честь офіцерам.

Одного разу, коли він, проходячи повз офіцера, не віддав йому честі, офіцер подав скаргу у штаб. Солдата викликали у штаб і запитали

Жили колись старий і баба. У них дітей довго не було. Горювали вони, думали, що так бездітними й умруть. Та раптом народився у них син. Прожив він один день і стала як однорічна дитина. Прожив два дні - став як дворічний. Прожив дванадцять днів - став начебто дванадцятирічний. Прийшов він до батька й говорить:

- Чую я. що у мені дванадцять

Побудував заєць собі будиночок. Хоч і маленький, а гарний: з дахом, з вікнами, із дверима й навіть зі столом і крамницями.

Побудував заєць будиночок і втік у гості, а дверей не замкнув.

Заєць у гостях веселиться, а у цей час у його будиночок забрався цвіркун.

- Чрик-Чрик,

Одного разу три сестри пішли у ліс за суницею. Під час збору суниці вони заблудилися.

Ішли-Ішли вони й вийшли до одному будинку. А там жила відьма Вувер-Кува.

Дівчинки ввійшли у будинок і від утоми заснули.

Прийшла Вувер-Кува. Піймала вона дівчинок і замкнула у прикомірку.

"Тепер я їх знімання",

Жив у великої дороги піп.

Опівдні на обід до попа зайшли повз солдати, що проходили. За обід солдати попові дали п'ять рублів золотими, а самі пішли по великій дорозі далі. Коли піп став купувати товари у магазині, дивиться у гаманець і очам своїм не вірить: у гаманці лежали

Під осінь посередині густої трави прогулювався їжак. Зачувши наближення зими, він став збирати опалі з дерев листи, щоб побудувати собі тепле житло.

Наносив їжак листів у купу. Пошукав отвір, щоб потрапити у нору. Та отут до нього з верболозу вийшов заєць. Побачивши їжака, заєць здивовано запитав:

- Сват,

Колись лисиця й синичка минулого гарними друзями. Одного разу лисиці дуже захотілося їсти. Шукала-Шукала вона собі їду, але ніяк знайти не змогла.

Рано ранком лисиця пішла до синички й поскаржилася:

- Подружка моя, сабоно проголодалась я. Не чи знайдеш мені чого поїсти?

- Гайда, - говорить

Давним-давно жив один кравець зі своєю дружиною. Жили вони дуже бідно. Цілими днями вони шили, так добра не нажили, грошей ні на що не вистачало. Одного разу кравець побрав полотняний матеріал і зшив собі капелюх. Надяг він капелюх, у кишеню прихопив останні гроші й говорить своїй дружині: - Піду продавати капелюх, - та й зібрався у місто йти. - Ну й бовтаєш! Хто твій капелюх купувати-те

Колись у мого батька була пасіка. Усім своїм бджолам батько давав імена: одну кликав Ганною, іншу - Майрой, третю - Тайрой. Усім дав він яке-небудь ім'я. Одного разу послав мене батько вартувати бджіл. А пасіка, треба сказати, була за річкою У'яткою.

Підійшов я до річки й бачу: на тому бережу У'ятки величезний ведмідь піймав бджолу

Марієць для лову птахів викопав яму на галявині і її замаскував.

Бігла білка через галявину й догодила у яму. За білкою гналася лиса, вона теж у яму потрапила. Білка усе бігала по ямі.

- У мене, - говорить білка, - сто ідей.

- А у мене всього одна, - говорить лисиця.

Так вони у ямі пробули до ранку.

Ранком прийшов