Один хлопець у корчмі варених яєць запитав. Дав йому корчмар півтора десятка, хлопець платити зібрався було, а той і говорить:

- А, дріб'язок! Потім купиш ще що-небудь, тоді й прирахую.

- Потім, так потім, — погодився хлопець, не заплатив

Один хлопець у м'ясника у служінні жив. Знудило йому на хазяїна працювати, та й ремеслу він уже навчився. Розв'язав він світло побачити. Попрощався зі своїми дружками, хазяїнові спасибі сказав — і у шлях, у чужі краї пустився. Дійшов до величезного лісу, бачить — порожньо у лісі тому, навіть птахів

Давним-давно жила у Карпатах одна селянка. Та був у неї один-єдиний син. Кликали його Владислав.

Якось раз відправилася, селянка у ліс по ягоди. Походила по лісу, набрала повний козуб малини й пішла додому. Раптом бачить - сидить на пеньку бабуся у квітчастому кунтуші

Був на світі один король, бездітний так старий. Став він думати, кого своїм спадкоємцем зробити. З панів високого роду побрати — так вони народ не люблять, усі злобливі так боягузливі. Розв'язав він вибрати спадкоємця з мужиків і розіслав по селах указ: той, у кого є син розумний, спритний і гарний, повинен надіслати його до короля.

А у одному селі жив бідний мужик. Було у нього

Ішов солдат додому зі служби, а зима у той рік люта була.

Та ось по дорозі зустрів йому багатий пан.

У солдата одяг уся була рвана, діра на дірі. А пан був у шубі на вовчому хутрі, і багато ще всяких одежинок на ньому було. Але однаково він від холоду ежился.

Побачив пан солдата, велів кучерям зупинитися й запитує:

- Агов, солдат!

За старих часів, коли вроцлавський товар возили у Броди через Краків, було у Добродне багато возіїв. Інші й по сорок коней для такої справи держивали. Трапилося, що у одного возія дружина померла. Залишилася тільки дочка єдина. Але незабаром возій знову одружився.

Одружився

Жили-Минулого мужик і баба, жили пребідно. Нарешті, залишилася у них усього чверть борошна. Говорить мужик бабі:

- Звари, дружина, із цього борошна затируху. Потім зігрій води, вимиємо ноги перед далекої дорогою й зранку підемо куди ока дивляться, на край світла. Либонь нам там буде ліпше.

Ось з'їли вони затируху, вимили ноги, селі біля

Жили на світі два брати: старший — багатий, а молодший — дуже бідний. Часто приходив бідняк до багатого брата, просив у нього те того, те іншого. Та ось одного разу, коли він знову прийшов з якимось проханням, багатій сказав дружині:

- Вистачить із нас! Він однаково багатим не стане, а нам по його милості й зубожіти недовго. Але я знаю,

Жив у одному селі мужик. Багатий мужик: будинок у нього був, коні, воли — але їв майже завжди впроголодь. А всі тому, що дружина його обманювала: захаживал до неї знайомий ксьондз, і йому всі кращі шматки діставалися.

Прийшов якось до цього мужика один продувний

Ішли два мужики від сповіді й заговорили про своїх бабів. Один і говорить:

- У мене така баба — якщо їй що по секрету скажу, дарма не прохопиться.

Іншою тільки головою покачав.

- На що прагнеш спорю.

- Добре. На цебро горілки.

- Так і бути. З мене цебро