Побачив одного разу ворон Кутх на морському піску сплячого краба. Підійшов до нього, став будити:
- Агов, краб, прокинься! Покатай мене!
Краб відповідає:
- Не заважай мені спати! А Кутх не відходить:
- Досить спати! Вставай!Побачив одного разу ворон Кутх на морському піску сплячого краба. Підійшов до нього, став будити:
- Агов, краб, прокинься! Покатай мене!
Краб відповідає:
- Не заважай мені спати! А Кутх не відходить:
- Досить спати! Вставай!Давно-давно жили-минулого Кутха із дружиною. Одного разу Кутха побрав вудки й пішов до моря за рибою. Прийшов до моря, прийнявся вудити рибу. Багато наловив. Маленьких рибок викидав, а більших вибирав собі. Найбільших риб запріг і відразу ж поїхав додому. Дорогою обіцяв рибам:
- Ну, риби, везіть мене гарненько, тоді я вас досита годувати буду: на кожній стоянці будуКутх жив будинку. Він увесь час шив.
Одного разу Кутх у віконечка шив собі штани. Щось йому стало заслоняти світло. Кутх думає: Що ж мені заслоняє світло? Напевно, мій ніс. Так подумав Кутх і відразу відрізав свій ніс. Відрізав ніс і знову став шити. Знову щось заслоняє йому світло. Ах, напевно, мої щоки заслоняють мені світло, – подумав Кутх. - Дай-но – відріжуРаніше у сороки хвіст був коротким, як у всіх птахів. Але балакуча вона була завжди. Де що почує - відразу по всій тайзі рознесе та ще й від себе додасть. Життя від неї птахам не стало. Ось вони й поскаржилися орлові. Скликав орел на раду всіх птахів і говорить сороці:
- Голубонька, мова у тебе боляче довгий.