За давніх часів жили у одному гірському селі старий зі своєю внучкою. Жили вони бідно, усе багатство - клаптик землі маленький-премаленький, з кошкин чоло.

Щоранку відправлялися дід із внучкою на своє поле, працювали на ньому від зорі до зорі. А поле хоч і маленьке, а годувало їх - те редькою, то динями, а то й бобами

Жив колись у хатині серед гір самотній бідняк. Працював він не покладаючи рук, але не міг заробити навіть собі на їжу. Бувало, настане ніч, а він усе сидить і думає гірку думу, як йому далі на світі жити. Якось раз пішов бідняк, як завжди, працювати до хазяїна, у якого наймитував. Повернувся він затемна у свою хатину й ліг спати.

У старому Токіо, біля дороги Акасаки, колись існував великий, злегка похилий пустир, який називався Киино Куницака, що означає Схил Провінції Киї, чому він так називався, уже ніхто не пам'ятає. З однієї сторони пустиря можна було побачити стародавній рів: глибокий і дуже широкий, із крутими зеленими берегами, що піднімаються

Жили за старих часів двоє нерозлучних друзів. Одного кликали Ками-Ситибей, а іншого Симо-Ситибей. Якось раз відправилися вони вдвох у далекі краї на заробітки. Ретельно трудився Симо-Ситибей і зібрав чимало грошей. А Ками-Ситибей зв'язався з компанією кутежников»

Так пройшло

У одному селі недалеко від ріки жив старий селянин. Було у нього дві дочки. Важко жилося селянинові. З ранку до вечора колупав він мотикою свій клаптик землі поблизу від будинку. Але земля була так погана, що врожаю не вистачало й на півроку.

Одного разу, коли селянин працював

Багато років тому приїжджав у гірські селенья кукловод з театру Авадзи по імені. Масаемон. Усюди йшла про нього добра поголоска. Та насправді, він був майстром своєї справи.

Щороку навесні влаштовував Масаемон надання, а потім вертався на острів Авадзи

Жив у одному селі старий. Пішов він якось у ліс і знайшов там червоний ковпак. Зрадів старий знахідці: хоч і дірявий ковпак, так адже у нього й такого не було.

« чи Впору він мені?» — подумав старий і насунув його на голову. Та що ж? Чув він до того тільки щебет і лементи птахів, а отут раптом увесь ліс наповнився суперечками й розмовами. Де мати дітей

За старих часів пагорб Хоккедзака біля міста Кумамото був тихим і пустельним місцем.

Якось раз пройшов слух, що там з'являється відьма-перевертень.

На самій вершині пагорба й у його підніжжя стояли два чайні будиночки, дуже схожі один на одного.

Кожний подорожанин, раніше

На самій півночі Японії, на острові Хоккайдо, у селі Инаги, жив селянин Гомбей. Не було у нього ні батька, ні матері, ні дружини, ні дітей. Та землі у нього не було. Жив він один на самому краї села, у маленькій хатинці, а промишляв полюванням на диких качок.

Щодня Гомбей піднімався

Як Хикоити продав князеві живий парасоль

За старих часів, у далеку старовину, жив один веселий жартівник по імені Хикоити.

Одного разу Хикоити відкрив у місті Яссиро крамницю парасолів. На верхньому поверсі він повісив строкатий