Жили за старих часів двоє нерозлучних друзів. Одного кликали Ками-Ситибей, а іншого Симо-Ситибей. Якось раз відправилися вони вдвох у далекі краї на заробітки. Ретельно трудився Симо-Ситибей і зібрав чимало грошей. А Ками-Ситибей зв'язався з компанією кутежников»
Так пройшло три роки. Зібрався Симо-Ситибей у дорогу назад на батьківщину й кличе із собою друга. Той йому у відповідь:
- Я б і радий іти додому, але надягти мені у дорогу нема чого. Увесь-Те я обносився...
Подумав Симо-Ситибей: «Разом ми пішли, разом треба й вертатися у рідне село. Не годиться залишати друга одного на чужині». Подарував він Ками-Ситибею й нове плаття й грошей дав на додачу. Відправилися вони вдвох у дорогу назад. Але на безлюдному гірському перевалі вбив Ками-Ситибей свого друга, побрав його гроші й повернувся у село один.
А у селі став він розповідати:
- Як потрапили ми у чужі краї, Симо-Ситибея немов підмінили. Пустився він у усі тяжкі. За весь цей час не зібрав він грошей навіть на зворотну дорогу, тому й не повернувся із мною разом.
Не на користь пішло Ками-Ситибею награбоване добро. Став він відіграти у кості й спустив помалу всі крадені гроші — до останнього гроша.
Довелося знову йти на заробітки. Піднявся він на той самий перевал, де вбив колись свого друга, і раптом чує чийсь голос: «Ситибей! Ками-ситибей! »
«Хто це "мене кличе?» — подумав він. Оглянувся — нікого. «Напевно, мені здалося», - розв'язав Ками-Ситибей і пішов далі. Але ось знову пролунав заклик, голосніше колишнього: «Ситибей! Ками-ситибей!»
- Дивні справи бувають на світі! - здивувався він і став прислухатися. Голос ішов з бамбукових заростей, що густіли біля самої дороги. Заглянув Ками-Ситибей у глиб бамбукової хащі. Біліє там кістяк, а череп зуби ощирив, немов сміється.
Раптом череп заговорив:
- Здраствуй, старий приятель, давненько ми з тобою не бачилися. Адже я той самий Симо-Ситибей, кого вбив ти три роки тому, чиї кревні, працею нажиті гроші ти украв і відніс із собою. Щодня з тих пір я чекав тебе. Нарешті сьогодні здійснилося моє заповітне бажання: побачилися ми знову. Немає на світі більшої радості!
Праг було втекти переляканий Ками-Ситибей, але кістяк міцно схопив його кощавою рукою за полу.
- Ти куди йдеш? - запитує.
- Вийшли у мене всі гроші, і я знову йду у чужі краї на заробітки. Відпусти ж мене, я кваплюся.
- Ось воно що! Та я при житті, траплялося, у грошах бідував. Цьому горю можна допомогти! Прагнеш, я буду танцювати, а ти мене будеш за гроші показувати? Багато заробиш, нічого не роблячи. Поклади мене у дорожній ящик і побери із собою. Я не п'ю, не їм, - не треба мене не годувати,.не одягати. Де ти знайдеш такого товариша? Але, може, ти сумніваєшся, чи вмію я танцювати? Подивися сам, я покаджу тобі своє мистецтво.
Та отут кістяк підхопився й, гримлячи костями, пустився у танок, руки й ноги так і замигтіли. Він те підстрибував, то кружлявся вовчком.
- Ну, Ситибей, бачив? Я й ще краще можу. Ти - тільки ляскай у долоні так підспівуй. Ми з тобою разом багато грошей наживемо. Заради цього коштувало й умерти, - умовляв кістяк свого колишнього друга.
« Насправді, - подумав той.- Мабуть, це не зле!» — і погодився.
Став Ками-Ситибей усюди показувати танцю кістяка. Люди стікалися юрбами й дивували чуду< Пішла слава про танцюючий кістяк по містах і селеньям і нарешті дійшла до вух можновладного князя.
Покликали Ками-Ситибея у князівський палац.
Сидить князь у парадній залі свого замка й чекає вистави, а Ками-Ситибей дістав кістяк з ящика й велів йому: «Танцюй!» Але той не шелохнулся.
Ками-ситибей те блідне, то червоніє. Уже він і у долоні ляскав, і пісні співав — нічого не допомагає. Нарешті прийшов він у лють і хльоснув кістяк бичем.
Отут піднявся мертвий кістяк на ноги, підійшов до князя й сіл перед ним.
- Милостивий князь, - заговорив він, - я стільки часу танцював лише для того, щоб потрапити перед твої очі. Знай, що ця людина вбила мене й ограбував на гірському перевалі.
Здивував князь:
- Яких тільки чудес на світі не буває! У'яжіть убивцю й зробіть розшук.
Зв'язали князівські воїни Ками-Ситибея. Зізнався він у всьому й був розп'ятий на хресті. Ось що трапилося у давні часи.