За давніх часів, говорять, жив один мисливець із дружиною. У них був жирний червоний бик. Одного разу чоловік говорить:

- Давай заколемо червоного бика.

- Заколоти такого великого бика! Адже нам не з'їсти всього м'яса! - здивувалася дружина.

- Якщо самі не зможемо з'їсти, то допоможе червона лапа, - розсміявся

Жив-Був старий зі старухою; старий займався шевством, а вона пряла пряжу. Він був п'яниця. Кака гріш-копійка заведеться, що заробит, те й проп'є. Ось у деякий час сидить він, шиє, а баба пряжу пряде, і зміркував він, що у баби є шість гривень грошей, і умствует: « Як мені їх вивести у баби?»

Ось сидів, шив, шив — бросат чирок, ругатся,

Жив чоловік Филя, у нього дружина була Хима — безтурботна, сонлива, недбайлива. Раз у літній день пішла вона жито жати; жати не жала, лягла у полі й заснула. Приходить Филя, побрав їй обстриг голову, обмазав тестом, обсипав пухом і пішов додому. Ось Хима прокинулася,

У ті часи, коли люди племені каража ще не знали, як орють землю, і не вміли вирощувати ні маїс курурука, ні ананас, ні маніоку, а харчувалися тільки лісовими плодами, різною дичиною так рибою, жили-минулого у одній сім'ї дві сестри: старшу кликали Имаеро, а молодшу - Денаке

Якось пізнім вечором, глянувши на зоряне небо, Имаеро замилувалася на більшу зірку Таина-нон.

Жив мужик зі своєю дружиною й усі пришучивал. Вийшов на дорогу, і поставив горщик, і варить кашу. Навколо ходить так паличкою присуджує: «Кипи, кипи, горщик, не хлюпни!» Підійшло дванадцять людей мастерового народу до нього: «Що ви варите?» — «А варю

Мавпа довго стрибала з місця на місце, поки не знайшла, нарешті, на березі ріки смоківницю, посипану ягодами. Залізла вона високо на дерево, щоб зажити плодів. Їла-Їла, але отут одна ягода викотилася у неї з лабетів і впала у воду. Почула Мавпа звук падаючої ягоди, і дуже він їй сподобався. Тоді стала вона кидати у воду кожну другу ягоду. А треба сказати, що у тій ріці проживала Черепаха,

Давним-давно, у старожитні часи запитала людей:

- Що чекає нас, людей, після смерті? Шуліка парив над його головою. Почув він слова людини й розв'язав його утішити. Підібрав шуліка із землі залізну ложку з дерев'яною ручкою, кинув її у Ніл і сказав людині:

- Дивися!

Ложка спочатку зникла під водою, потім зринула й поплила, тому що дерев'яна ручка не давала

Їхав козак шляхом-дорогою й заїхав у дрімучий ліс; у тому лісі на прогалинці коштує стіг сіна. Зупинився козак відпочити трошки, ліг близько стогу й закурив трубку; курив-курив і не бачив, як заронив іскру у сіно. Після відпочинку сіл на коня й рушив у шлях; не встигнув і десяти кроків зробити, як спалахнуло полум'я

Звила куріпка серед трав на гірському лузі гніздо й вивела пташенят. Такі пестренькие, такі гарні дитинки вивелися! Так ось лихо: занадилася до гнізда змія. Нишпорить навколо у траві, на пташенят поглядає... Втратилася бідна куріпка спокою.

Пішла

Жив-Був старий пан, а у нього була дружина й молода, і собою гарна. Трапилося цьому панові кудись виїхати далеко. Він боїться, як би дружина його не стала з ким... і говорить: «Послухай, мила! Тепер я їду надовго від тебе, так ти ніяких панів не примай до себе, щоб вони тебе не збентежили, а краще ось що: хто б тобі