Одного разу четверо ченців зачинили у келії гірського храму, давши обітницю промовчати сім днів. До них мав доступ лише хлопчик-служка, що приносив усе необхідне.

З настанням ночі у келії почав мерхнути світабоник. Видалося ось-ось він згасне. Один із ченців той,

Ну, слухайте! Жила колись одна багата людина, і було у нього три дочки. Ось задумав він довідатися, чи міцно вони його люблять. Та запитує він старшу дочку:

- Скажи, як ти мене любиш, донечка?

- Як життя свою! - відповідає вона.

- Це добре,

Жили старий з бабою. Довго жили. Баба завагітніла й народила сина. Син увесь час плаче. Батько з матір'ю качати його утоми. Одного разу батько качав сина, а мати лягла спати. Бачить у сні, що син просить зробити йому взуття, шапку, одяг, рукавиці, лижі, стріли й лук. Устала баба.

- Старий,

Стояв посередині Тушкова розкидистий дуб, усе світло боже тушковянам застив. Стали вони думати, що з пім робити: чи те валити, чи то, по крайності, обрізати галузі, ті, що поразвесистей. Розв'язали обрізати галузі. Староста наказав, щоб у такий-то день усі жителі з'явилися на площу. Та ось стали рубати галузі. Спочатку нижні, потім

Наближалася паска. У марійця не виявилося так же дров, щоб затопити пекти. Дружина марійця ранком устала й будить чоловіка:

- Агов, чоловік, опара для млинців піднялася, а у тебе навіть дров немає.

Устав чоловік, побрала велика сокира й відправилася у ліс за дровами. Там стояла величезна

Бог послав Моше й Агарона у палац до фараона передати Своє веління: "Відпусти Мій народ, і він буде служити Мені!" А у цей день фараон улаштовував урочисте приймання для царів сусідніх земель. Усі великі владики принесли йому дарунки й просили: " ПРО, фараон! Признач себе

Довга дорога пустелі, але й пустелі буває кінець. Довго розповідати казку, але й казка коли-небудь скінчиться.

Чи Було це, або не було, — недалеко від аулу, де жив Ярти, серед пісків перебував прадавній колодязь. А поруч із колодязем росли три високі

Розповідають, що одного разу Канан-Сиуе лежав у гамаку, відпочиваючи від денних праць. Боги адже теж утомлюються. А він, що створив життя, щодня що-небудь поліпшував і вдосконалював: те вирівнював берега рік, то підрізав листи у дерев. Та він утомився.

Та ось тепер, стомлений, він спав у темряві, тому що тоді ще не було світла.

Отут прийшла його

Раніше у солдатах служили предовго адже. По двадцять п'ять років. Ну й ось, один солдат відслужив свою службу військову — двадцять п'ять років. Пішов він додому навпростець, щоб скоріше потрапити до своїх. Ішов, ішов він і зайшов до одній бабі у селі переночувати. Баба його пустила, звичайно. Солдат з дороги утомився, исть прагне. Та говорить бабі: «Бабуся!

Таке могло трапитися тільки у Техасі. Для вящей вірності назвемо навіть точне місце - прямо на північ від Грейама, ледве осторонь від Уичито-Фолса, де віють вільні вітри, запашні, як ранковий кава!

Там під відкритим небом кращі техаські ковбої об'їжджали коней.