Жили собі дід так баба; дід овдовів і одружився на іншій дружині, а від першої дружини залишилася у нього дівчинка. Зла мачуха її не полюбила, била її й думала, як би зовсім перевести. Раз батько виїхав кудись, мачуха й говорить дівчинці: «Мабуть до своєї тітки, моїй сестри,

Бідний мужик ішов по чистому полю, побачив під кущем зайця, зрадів й говорить:

- Ось коли заживу домком-те! Поберу цього зайця, уб'ю батогом так продам за чотири алтини. На ті гроші куплю свинушку. Вона принесе мені дванадцять поросеночков. Поросятки виростуть, принесуть

Жив-Був цар, по імені Хотей; у того царя було три сини. Меншого кликали Сила-Царевич. Старші брати стали проситися у батька поїхати-погуляти у інші держави, людей подивитися й себе показати; цар дав їм по кораблю й відпустив. Та Сила-Царевич прийшов до батька

Жив-Був старий так баба. У них було сім овечушек так восьмий жеребеночек, так бик-пестряк, так кішка-посудниця, так собачка-пустолайка, парнечек так дівчина.

Жили вони під горою. Ось і занадився вовк на гору ходити — сяде на угоре-те так виє — пісеньки-тих чи співає, чи що. Ось вовк - від і виє:

Гарний,

Жив бідний так продувний мужик, по прозванню Жучок; украв у баби полотно й сховав у омете соломи, а сам расхвастался, що ворожити майстер. Прийшла до нього баба й просить поворожити. Мужик запитує: «А що за роботу даси?» — «Пуд борошна так фунт масла». - «Добре!» Став ворожити; поворожив-поворожив і сказав їй, де полотно

Жив-Був багатий купець. Ось він поезжает торгувати за кордон. Та запитує у своєї молодої дружини: «Що тобі, господарка, гостинця привезти?» — « У мене всього вдосталь, а прагнеш мене потішити, привези мені диво чудове».- «Добре», - говорить. Та виїхав.

А у цієї господарки був друг-коханець, молодий

Колись давним-давно був цар. Такий жадібний, що він видав наказ: той, хто не може працювати або зостарився, повинен був виганяти. А у однієї людини був старий батько. Ось прийшла пора, що і його треба вивезти. Що робити? Син повіз його на санях у ліс, у великий холод. А коли повіз його, то побрав і свого сина на підмогу. Коли привезли старого батька, посадили його під сосною.

Жила-Була бариня, глупая-преглупая. Що не заб'є собі у голову — умри, а виконай.

Ось задумала бариня вивести сорок курчат, і щоб усі були чорненькі.

Покоївка говорить:

- Так хіба це, бариня, можливо?

- Хоч і неможливо,

Одружився мужик вдовий з дочкою на вдові — теж з дочкою, і було у них дві зведені дочки. Мачуха була ненависна; відпочинку не дає старому: «Вези свою дочку у ліс, у землянку! Вона там більше напряде». Що робити! Послухав мужик бабу, звіз дочку у землянку й дав їй огнивко, кремешик, праці так мішечок круп і говорить: «Ось тобі вогнику; вогник

У деякому царстві, у деякій державі жив-був цар із царицею, а дітей у них не було; стали вони зі сльозами бога молити, щоб даровал їм хоч єдине дітище, — і почув господь їх молитву: цариця завагітніла. У те саме час знадобився цареві надовго відлучитися з будинку; попрощався із дружиною й відправився у дорогу. чи Багато,