У деякому царстві, у деякій державі жив король; у нього було три сини: Васабо-Королевич, Федір-Королевич і Іван-королевич. «Люб'язні діти! - говорив їм батько. - Ви бачите, що я старий; а чутно, що за тридев'ять земель у тридесятому царстві, у соняшниковій державі є живаючи й мертва вода і яблунь, на якій ростуть такі яблука, що й старому можна

Приходить солдатів до баби: «Здраствуй, бабуся!» — «Годувальник, звідки ти?» — «Я с того світла виходець».- «А мій синок? У Егорьев день його ховали, може, бачив?» — «Бачив, бабуся! Твій син у бога корів пасе, так коровушку втратив, бог з нього двадцять п'ять рублів вимагає, а де він побере?»- «Ось у мене, - говорить баба, - двадцять рублів є, а більше немає. У мене у цій скрині

У деякому царстві, у деякій державі жив-був мужик, такий шахраюватий, що боронь боже! Поцупив десь сотню рубльов і втік зі свого села. Ішов-Ішов і випросився переночувати у попа: «Ступай, — говорить піп, — ти у нас місця не пролежиш». Прийшов мужик, роздягнувся й ліг на крамниці. Заманулося йому перерахувати гроші, вийняв

Жив-Жив якийсь цар, до всіх ласкавий, до злиденних милостивий. Раз на свято Світлого Воскресіння послав він свого слугу на перехрестя: «Хто не пройде — усякого проси із мною розговітися» Довго стояв слуга на перехресті, не проходило жодного мандрівника; почекав ще небагато й бачить: тягнеться жебрак — Увесь у гнійних ранах. Побрав його із собою й привів у палац.

У одному селі жили два брати — Данило й Гаврило. Данило був багатий, а Гаврило бідний; тільки й живота було у Гаврила, що одна корова, та й тому Данило заздрив. Поїхав Данило у місто закупити дещо й, відвертаючи з місту, прийшов до брата й говорить: «Що ти, брат, тримаєш корову? Я був сьогодні у місті й бачив: там корови

Ішли по обжорному ряду два мужики, розмовляли. Один і говорить; «Якби я був царем, я б усе лук їв!» А іншої: « Ні, якби я був царем, я б усі калачі з медом їв!»

А цар отут і був, за ними йшов. Ось він і запитує одного: «Прагнеш бути царем?» А той мужик був смирний, як побачив царя, злякався й говорить: « Ні, це я так тільки — пожартував!» Цар запитує іншого: «Прагнеш

Жив один коваль. «Що, — говорить, — я горя ніякого не бачив. Говорять, хоробро на світі є; піду пошукаю собі хоробро». Побрав і пішов, випив гарненько й пішов шукати хоробро. Назустріч йому кравець. «Здраствуй!» — «Здраствуй!» — «Куди йдеш?» — «Що, брат,

Ось Бог бере із собою Петра й Павла: «Підемо, - говорить, - по землі проповідувати». Вони й пішли. Ідуть дорогою. Хлопець молодої косить сіно й дуже намагається. Вони говорять: «Допомагай Бог?» — «Спасибі».

Бог і запитує: «Та скажи, парубок, ця дорога у таку-те село?» — «Ця, - говорить.- Але можна вам пройти

Баба зварила у щах гусака. Приходить до неї на квартиру солдатів... «А що, служивий, — запитує баба, — не чи бував ти у місті Горшанске, не чи знавав там Гагатея Гагатеевича?» — « Як не знати! Тільки тепер його там немає: Гагатей Гагатеевич вийшов оттудова у місто

У якійсь було селу: жив мужик, і у нього було три сини, два було розумних, а третій дурень, якого кликали Омеляном. Та як жив їх батько довгий час, те й прийшов у глибоку старість, призвав до себе синовьев і говорив їм: «Люб'язні діти! Я почуваю, що вам із мною недовго жити; залишаю вам будинок і худобин, які ви розділите на частині рівно; також залишаю вам грошей на кожний