Дурна бариня

13-06-2016, 08:12 | Російські народні казки

Жила-Була бариня, глупая-преглупая. Що не заб'є собі у голову — умри, а виконай.

Ось задумала бариня вивести сорок курчат, і щоб усі були чорненькі.

Покоївка говорить:

- Так хіба це, бариня, можливо?

- Хоч і неможливо, а хочеться, — відповідає бариня. Кличе вона своїх кучерів і наказує:

- Сідай у козуб, виводь сорок курчат, так щоб були вони всі чорненькі.

- Помилуй, бариня! - говорить кучері.- Де ж це бачене — людину квочкою саджати?

Бариня й слухати не прагне.

- Тобі, — говорить, — звично на козлах сидіти, посидиш і у козубі.

«Ось прокляті добродії! - думає кучері. - Усю шию нам об'їли, хоч би усе здохли!»

- Що ж, — говорить, — воля ваша. Тільки дай мені, бариня, те, що я попрошу. А потрібно мені чаю, цукру, харчів побільше, кожух, валянки й шапку.

Бариня на усе згодна.

Відвели кучері у лазню. Дали йому усе, що просив. Посадив він квочкою курку. Стали до нього друзі ходити, він їх — сподіваємося напувати. Сидить із ними, чайок попиває, бариню дурною обзиває.

Ні мало ні багато часу пройшло, вивела квочка курчат, з них три чорненькі.

Бере кучері чорненьких пискунів у козуб, іде до панського віконця:

- Ось, бариня, трьох уже висидів. Одержуй так харчів додавай. Сама бачиш: важко мені їх висиживать.

Бариня обрадувалася, харчів додала, кучері досиджувати змусила.

Щодня слуг шле довідатися, скільки ще чорненьких наклюнулося.

Бачить кучері: справа погана. Говорить своїм друзям:

- Ви, хлопці, запалюйте лазню так мене тримаєте. Буду я рватися, у вогонь кидатися, а ви не пускайте.

Добре, так і зробили. Баню підпалили. Та барині доклали. Загорілася, мол, банячи з невідомої причини.

Вийшла бариня на ґанок і бачить: горить лазня, палає, а кучері вбивається, у вогонь кидається. Слуги його тримають, не пускають, а він одне:

- Клу-Клу!.. Клу-Клу!.. Клу-Клу!..

Слуги говорять:

- Ой, бариня, дивися, як він журиться, як його материнське серце розривається!

А бариня кричить:

- Тримаєте його, міцніше тримаєте! Курчат тепер не врятуєш, так його б удержати — дуже гарна квочка!

Не встигнули пожежа згасити, наказує бариня кучерям знову курчат виводити.

А він, не будь дурний, побрав валянки так кожух — тільки його й бачили.

Зараз ви читаєте казку Дурна бариня