Жив колись падишах. Незліченні були його багатства, нескінченні його володіння, але не було у нього спадкоємця. Та тільки до старості, коли роки посріблили його бороду, народилася у нього дочка. Щасливий батько влаштував пишний бенкет на честь її народження, а потім покликав самих старих мудреців, велів їм заглянути у чарівні книги й сказати,

Одна людина, умираючи, покликав до себе свого єдиного сина й сказав:

- Я вмираю, синок. Займи моє місце у крамниці, торгуй і запам'ятай три мої завіти: по-перше, де б ти не був, чому б не був зайнятий, якщо почуєш плач дитини, піди довідайся, тому дитя плаче; друге - ніколи не переходи ріку, якщо не знаєш броду;

У давні-предавні часи жила на світі дівиця Шурелдехен. Сіяла вона рис так просо, цим і годувалася. Єдиним багатством у будинку бідної дівиці було коралове намисто, яке заповіла їй покійна матінка.

Одного разу приходить до Шурелдехен незнайома дівчина з іншого кінця улусу й говорить:

- Запрошена я у гості до Хартагай-Ханові, а у мене ніяких прикрас

У селі Папансура, близько міста Дурниці, жив колись старий селянин із дружиною. У них було семеро дітей: три сини й чотири дочки. Трапилося так, що старикова дружина понесла. Уже на п'ятий день вона відчула, що дитина ворушиться у неї у животі, вертиться, немов прагне вийти

Жили-Минулого чоловік і дружина, у них було семеро дітей. Одного разу чоловік і говорить дружині:

- Давай продамо козу й купимо дітям хоча б ситцю на нові сорочки.

- чи Багато ми одержимо, якщо козу продамо? Усього три рублі, а від цього й не розбагатіємо,

За старих часів ворон сидів на дереві у свого гнізда й тримав у роті шматочок м'яса. Прийшла лисиця й говорить:

- Який ти чорний, гарний, напевно й співай добре. Ось би мені послухати!

Воронові це сподобалося, він каркнув, шматок м'яса впав, і лисиця його з'їла. Після цього

Давним-давно на півдні Індії на березі океану стояв порт Чинчин. Це було велике торговельне місто. Туди приїжджали багаті купці з різних країн. Усі товари, які везли з Південної Індії у Китай, на острів Бали, на Яву, на Суматру й у інші країни, ішли через Чинчин. У цім місті жив купець по імені Бхауджик.

На острові Зеландія, посередині Драгсхольмского лісу, стояла висока гора. Жив у тій горі старий троль, і наводив він страх на всю округу. Та у денну пору обходили люди це місце стороною, а вуж присмерком і зовсім носу туди не ка-зали. Правда, інший раз і випадав нестаток якому-небудь подорожанинові минути троллеву гору. Тоді він плював тричі через плече й кидав

У деякому царстві, у деякій державі жили-минулого старий і баба, і було у них три сини. Молодшого кликали Іванко. Жили вони — не лінувалися, з ранку до ночі трудилися: ріллю орали так хліб засівали.

Рознеслася раптом у тому царстві-державі дурна звістка: збирається чудо-юдо погане

У одному монастирі жив архієрей. Він тримав у себе келійника, який доглядав за архієреєм, стелив йому постіль, варив їжу. Келійник був неписьменним. Архієрей тримав його тому, що він завжди у спальні й у келії наводив порядок.

Одного разу