Жили-Минулого чоловік і дружина, у них було семеро дітей. Одного разу чоловік і говорить дружині:
- Давай продамо козу й купимо дітям хоча б ситцю на нові сорочки.
- чи Багато ми одержимо, якщо козу продамо? Усього три рублі, а від цього й не розбагатіємо, і бідніше не будемо! Не чи краще продати телицю? - сказала дружина.
Порадилися й розв'язали продати телицю.
Ось одного разу ранком повів мужик телку у місто. Прийшов з телицею на базар, а там - піп із двома працівниками ходить так виглядає, не чи попадеться чого подешевше. Побачив піп мужика й говорить працівникові:
- Іди, обдури мужика, купи телицю, начебто козу купуєш. Підійшов працівник до мужика й запитує:
- Що, хазяїн, продаєш?
- Так хіба ти не бачиш? Телку продаю...
- Не телиця адже це, а коза.
- Ні, телиця!
Сперечалися вони, сперечалися, так і довелося працівникові піти ні із чим. Прийшов він до попа й говорить:
- Цього мужика не надуєш.
Піп послав другого працівника. Та з ним мужик заспорив. Довелося працівникові повернутися назад. А мужик і думає:
- Невже весь народ у місті осліп, не можуть відрізнити телку від кози! Або я сам помилився - привів замість телиці козу?
Отут до мужика піп підійшов і запитує:
- Що, хазяїн, продаєш?
- Хіба не бачиш, панотець? Телку продаю!
- Яка ж це телиця, хазяїн? Адже це коза. Мужик знову задумався.
- Раз панотець говорить, що коза, видне, я Та насправді помилився, замість телиці козу продавати привів!
Подумав так мужик і продав попові телку за стільки, скільки коза коштує, за три рублі.
Прийшов додому й давай дружину лаяти:
- Чому дала мені козу, а не телку?
- Осліп ти, чи що? - удивилаеь дружина.- Я тобі телку дала, а коза у хліву залишилася.
- Ну, дружина, виходить, обдурив мене піп.
Та став мужик думати, як з попом розквитатися. Побрав старий капелюх і пішов у місто. Зайшов у один магазин, купив пшона й говорить прикажчикові:
- Я гроші зараз заплачу, а за пшоном завтра зайду. Поберу пшоно, підніму капелюх і скажу "квит", а ти мені теж відповіси "квит", я й піду. Зайшов мужик у інший магазин, заплатив за шість аршинів ситцю й домовився із прикажчиком, що ситець завтра побере.
У третьому магазині купив п'ять фунтів цукру, заплатив гроші й сказав прикажчикові:
- За цукром завтра прийду.
На інший день мужик знову пішов у місто. Прийшов на базар і чекає, коли піп зайде у магазин, де він учора пшоно купував.
Тільки піп у магазин, мужик - слідом за ним. Запитує у прикажчика:
- Є чи у вас пшоно?
- Є, - відповідає прикажчик.
- Зваж-но мені два фунти.
Прикажчик відважив два фунти, мужик забрал пшоно, підняв капелюх і говорить:
- Квит!
- Квит! - відповів прикажчик.
Вийшов мужик із крамниці, а піп і думає: "Ось це капелюх! Мені б такий капелюх. Так я б усе пшоно забрал!" - і пішов за мужиком. А мужик зайшов у інший магазин і знову запитує:
- Є чи у вас ситець?
- Є.
- Відміряйте мені шість аршинів. Прикажчик відміряв. Мужик побрав ситець, підняв капелюх і сказав:
- Квит?
- Квит!
Дивиться піп і думає: "Мені б такий капелюх, я б увесь ситець забрал!" У третій магазин мужик пішов. Там він побрав п'ять фунтів цукру. Тільки мужик вийшов із крамниці, піп до нього:
- Ось що, хазяїн, продай мені цей капелюх, побери за неї скільки прагнеш.
- Ні, не продам, - відповів мужик.
- Продай! Побери хоч усе моє багатство.
- А даси за капелюх п'ятсот рублів, п'ять корів, три телки так три коні?
- Дам, - говорить піп.
- Тоді принеси гроші так прижени до мене на двір худоба. Та капелюх одержиш, - погодився мужик.
На інший ранок попівські працівники пригнали череду й гроші принесли. Мужик віддав попові капелюх і навчив, як за допомогою капелюха одержувати товар. Як тільки піп пішов, мужик і говорить дружині:
- Дивися, дружина, скільки я за телицю нашу одержав! Наступного дня,
Рано ранком, запріг піп п'ятнадцять коней і поїхав у місто. Зайшов там у найбільший магазин і запитує:
- Є чи у вас ситець?
- Та ситець є, і інші товари, - відповідає прикажчик. Навантажив піп п'ятнадцять возів і відправив додому. Прикажчик і говорить:
- Ну, панотець, давай рахунок тримати! Піп підняв капелюх:
- Квит!
- Як так квит, коли грошей ще не заплатив?- здивувався прикажчик.- Ти спочатку, панотець, гроші заплати, тоді й буде квит!
Піп розв'язав, що прикажчик не розуміє його, сунув капелюх під мишку й знову:
- Квит?
Бачить прикажчик, що піп не збирається платити, покликав поліцію:
- Бачите, піп набрав п'ятнадцять возів товару, а платити не прагне, тільки капелюх піднімає так повторює "квит".
Так і довелося попові товари назад везти.