У ту ранню пору, коли тільки починалося освоєння Дикого Заходу, лісорубам, мисливцям і іншим людям доводилося туго. Життя було грубе, і жарту людей бували грубуваті. Вони хвасталися силою й хитрістю. А ось Джонні Яблучне Зернятко, про який ми збираємося вам розповісти, був зовсім іншою людиною.

Він взагалі

Одного разу, розговорившись між собою, тиарийци виявили, що жодному з них не відома глибина Каркирь-Янского ущелини.

"Цікаво б довідатися, - говорили вони, - скільки людей повинні стати один одному на плечі, щоб із дна ущелини досягтися верхнього краю. Давайте виміряємо глибину ущелини й раз назавжди

Пішов один мужик у ліс по дрова, а дружина йому хліб на поду спекла й із собою дала. Поклав мужик хліб на пеньок, а чорт підкрався й відніс його. Доправив хліб у пекло, показав антихристові й говорить, що тепер-де напевно добуде будь-чию душу — адже мужики через хліб

Порівнюючи людину з лебедем, ми переконуємося, що долею синів людських є горе.

Дитина з появою на світло божий сабоно плаче, лебідь же й у свою смертну годину голосно співає, доводячи тим самим своє презирство до горя.

Із цього зіставлення можна укласти, що незавидна доля синів

На острові Савайи, у селищі Салега, жила колись сліпа баба по імені Фонуеа, і була у неї єдина дочка, яку кликали Салофа.

Одного разу у всій окрузі настав страшний голод. У Салеге теж нема чого було їсти. У один із цих днів родичи Фонуеи стали пекти

Розповідають, жив-поживав у лісі старий вовк. Та був він настільки старий, що вже не міг полювати й добувати собі їжа. Ось і ходив він голодний, злий. Одного разу брів вовк по лісу й зустрів стару лисицю, худу так голодну ще голодней його. Привіталися вони й пішли далі разом, скаржачись один одному на життєві тяготи й прикрості й згадуючи колишні часи, коли у них було

Жив-Був дідок. До того добився, що йому вже харчуватися нема чим стало. Та пішов він на 30 верст на таке озеро рибалити. Виправив він на цім озері собі балаган земляний, і у цей балаган він перевіз дружину й дітей. Після цього він дав клятву, що якщо я на себе ( щодня) не завуджу рибу, то не буду

Хто той герой, що добув волю, якої заждалися всі три частини Ірландії? Я розповім вам.

Мій дядечко Донал часто говорив мені, як його дідусь не раз розповідав йому, що, коли Лимерик остаточно здався Вільгельму Оранському й уже безцільно було довше пручатися: на одному пагорбі Ірландії розвівався французький прапор, а на іншому — Вільгельма Оранского, щоб ірландські

За старих часів був у одному краї такий звичай: старих, які вже не могли собі хліб заробляти, відводили у ліс і залишали там.

У ті часи жив у цих краях один дідок, був у старого син, і у сина теж синок. Став син старого примічати, що батько вже не той працівник, яким був колись, що пора

У деякому царстві жив купецький син; сабоний, сміливий, змолоду нічого не боявся; захотілося йому страсті зазнати, і поїхав він із працівником мандрувати. чи довго, чи недовго — приїхали вони до дрімучого лісу, а отут як навмисно й смерклося. «Поїдь у ліс!» — говорить купецький син. «Ех, хазяїн, сюди страшно їхати;