Покликав до себе одного разу якийсь король мудрішого з мудреців і говорить:

- Скажи, будь ласка, шановний, - яка, по-твоєму, роль долі, розуму й працьовитості у житті людини?

Король неспроста задав мудрецеві це питання. Справа у тому, що сам король був переконаний, начебто й успіх і невдачі є залежним

Пішов Яно Вабочек косити сіно на луг, що цього року йому призначили. Трохи пізніше прийшли туди ще Игнац Киселяк і Фелікс Гурка. Поділили луг, скільки кому покладалося, і почали косити кожний на своїй ділянці. Игнац у всю намагався — його-те ділянка більше всіх була.

Опівдні сіли у тенечке й за обід узялися. Киселяк, той на хліб сало кладе, а Вабочек і Гурка

У вузькій протоці Симоносеки, що перебуває біля місцевості, яка називається Данноура, відбулася сама остання битва між Хейке, або подругому, родом Тайра, і Дзенйи, відомим як рід Минамото. Це було більш восьмисот років тому. У результаті довгого суперництва Хейке були майже повністю винищені, а у останній

Жив-Був колись чабан, і було у нього три слухняні, працьовитих дочки. Він пас овець, а дочки управлялися зі справами по будинкові, і усе йшло так, як повинне було йти. Так з деяких пор став почувати чабан, що старість гнітить його до землі, і одного чудового дня так сказав він своїм дочкам:

- Дорогі

Давним-давно, предавно,

Коли свині пили вино,

А мавпи жували тютюн,

А кури його клювали

Та від цього твердими сталі,

А качки крякали: кряк-кряк-кряк…

Птаха із усього світла злетілися до сороки й попросили її навчити їх вити гнізда

Пішли якось козел, баран, гусак, півень так кіт разом гуляти. У лісі їх ніч застала. Та розв'язали вони поставити хату. Козел узявся

Рогами колоди валити, баран чолом суки збиває, кіт пазурами мохи скребе, щоб щілини заткнути, півень на річці очерет ламає, а гусак зі своїми широкими крабоми

У старий, давній час недалеко від Байкалу жив багатий-пребагатий бурять по імені Сарай. Коли стала його долати старість, він покликав до себе у юрту дружину-красуню Долгор і запитує її:

- Як же ми будемо далі без дітей жити? Кому наше багатство дістанеться? Хто нам подасть чашку чаю, коли ми з тобою занедужаємо?

- Те вірно, — відповідає красуня Долгор. - Зле без дітей, ой як зле.

Жила-Була дівчинка, кликали її Торко-Чачак - Шовковий пензлик. Ока у неї точно ягоди черемшини, брови - дві веселки. У коси уплетені заморські раковини, на шапці пензлик із шовку, біле, як місячне світло.

Занедужав одного разу батько Шовкового пензлика,

Одного разу, коли вже завечоріло, сиділи чотири ушановані старці й розмова меж собою вели, потішали один одного дивовижними історіями про далекі краї.

Перший старець сказав:

- Одного разу прогулювався я по берегу ріки Боде, дивлюся - величезний буйвіл, завбільшки з гору, стоїть на одному березі ріки, а сам витягнув шию, дістав до іншого

Був у однієї матері син. Сім років вона його грудьми кормила. А після син їй і говорить:

- Матінка, добре б подивитися, що на білому світлі робиться.

Мати йому відповідає:

- Синок, Юзефек, стало бути, ти мандрувати надумав?

Він їй відповідає, що не ладь би й постранствовать. Дуже він любив