Було у батька три сини: двоє розумних, третій дурень. Якось раз один розумний син давай приставати до батька, щоб той відпустив його з рідного дому. Батько відпустив. Ось ішов розумний син, ішов, так, як на зло, ніде не міг на роботу найнятися. Нарешті зустрів він однієї людини й запитує,

Жив-Був старий. Одного разу у холоднечу поїхав він у ліс по дрова. Захотілося старому трубку викурити. Став він діставати через пазуху трубку, тютюн і кресало, та й упустив рукавицю.

А отут утікала муха від холоднечі. Бачить — рукавиця, залетіла у неї й ну танцювати з радощів.

Утікала мишка від холоднечі, підбігла до рукавиці й запитує:

- Хто там у рукавиці

Жив-Був один хазяїн — скнара, яких мало. Щораз перед їжею давав він своїм батракам по кухлю води, щоб вони їли поменше. Так по -

Пался раз хазяїнові батрак, у якого кмітливості було хоч відбавляй. Одного разу цей батрак, перед самою їжею кружку води випивши, попросив, щоб йому дали ще одну. Хазяїн запитує:

- Навіщо

Була у одного селянина старий кінь. Підкував її мужик на всі чотири ноги, відвів у ліс і залишив там. Бродить кінь по лісу, травичку щипає.

Ходила вона так, ходила й одного разу ведмедя зустріла. Говорить ведмідь коня:

- Я тебе знімання! - Так як же ти мене їсти станеш, - відповідає йому кінь, - адже я стара. - Нічого, як-небудь

Сказав одного разу мороз, що він зайця вмить заморозити може. А заєць у відповідь:

- Ні, не заморозиш! Мороз — своє, а заєць не здається. Сперечалися вони, сперечалися, ледве до бійки справа не дійшла. Отут мороз і говорить:

- Давай, заєць, про заставу битися.

Знудила зайцеві життя. Та і як не знудити? Усе-Те його труять: днем мисливці із псами, уночі вовк, так лисиця, так інші звірі. З неба орел так яструб виглядають. Навіть котишка нікчемний — і той напасти норовить! «Ох, невміч, тяжка моя частка, — думає заєць.

Прогнав хазяїн старого пса Погиса у ліс, за те що той більше не міг працювати. Стяг Погис із забору стару баранячу шкіру й сумний поплівся у ліс. Сіл і шкіру

Гризе. Підійшов отут вовк, запитує:

- Ти що робиш?

- Що роблю? Ось, чоботи на старості років шию...

- Ой, Погис! Зший-но ти й мені чоботи: нині по ожеледі у тих, у яких матір народила, і не пройти

Жили два хазяї. Поля у них рядком лежали. Так тільки ось лихо: у одного врожай гарний, а у іншого зовсім нікудишній, хоч обоє однаково бога

Молили. Не витримав хазяїн-невдаха, став просити чорта, щоб допоміг йому врожай виростити. Та подумати тільки — такий хліб вимахнув, що любо-дорого.

Ось якось у неділю пішов цей хазяїн поле оглянути й зіштовхнувся

У одного бідного мужика були три дочки. Одного разу пішов мужик у ліс за хмизом. Старша дочка прагла допомогти батькові й пішла разом з ним. Працював батько весь день, а ввечері по дорозі додому зустрів ведмедя. Той і говорить:

- Ось тобі, бідна людина, бочка золота,

Посперечалися соловей із дрімлюгою, чий голос краще. Дрімлюга говорить:

- Мій голос куди приємніше твого.

А соловей у відповідь:

- Ні, мій голос приємніше.

Сперечалися з ранку до вечора, поки не прийшло солов'єві