Жили-Минулого два селянина: один бідний, інший багатий. Бідний селянин ні-ні так заходив до багатого хліба попросити, і той іноді,

Начебто б на сміх, кидав йому шматок.

Одного разу бідний селянин поїхав на дровнях у ліс по хмиз. Дивиться він, ідуть лісом дванадцять мужиків, підходять уводити, увести до ладу одній горі й говорять:

- Гора,

Якось жаркою, літньою порою, у самий полудень, три дівиці купалися у море. Одна запитує:

- Яка з нас першої вийде заміж? Друга відповідає:

- Першої вийде заміж найкрасивіша!

А третя дівиця промовчала. Незабаром вийшла вона з води й прагла одягтися. Тільки було потягнулася за своєю білою сорочкою,

У однієї жінки були дві дочки — рідна й пасербиця. Рідну дочку мати балувала, а пасербицю змушувала всю важку роботу робити. Ось якось змусила мачуха пасербицю із золи боби вибирати. Цілий день гірко проплакала та, поки не вибрала, а один біб Усе-таки забула. За ніч виріс цей біб до неба. Устала ранком пасербиця раніше всіх, побачила

Запитав комар вовка: - Куди, сусід, так квапишся? - На пасовище, коня прагну загризти, - відповів вовк.

- Що ти, - пискнув комар, - хіба коня здолаєш? Раз зібралася нас тьма-тьмуща близько одного коня, але тільки й зуміли, що повалити її. Так притім вона половину з нас задавила, а тим, хто у живі

Було у батька семеро синів: шість розумних, один дурень. Батько був зовсім бідний, тому й сказав він синам так:

- Ви, шестеро, ступайте з будинку самі свій хліб заробляти, мені вас усіх не прокормити, одного дурня при будинку залишу.

Так не по душі довелося це дурневі. Він і говорить:

- На що вони, шестеро, без мене годяться?

Одного разу заєць подумав, що, будь він одружений, йому б жилося легше. Сподобалася йому дочка одного селянина. Попросив заєць ведмедя наречену йому висватати. А дівчина сватові так відповіла:

- Ні, за зайця я не піду.

- Чому не підеш? - запитує ведмідь.

- Хвіст у нього вуж боляче короткий, - відповідає

Якось раз, у старожитні часи, один мужик не виконав накази пана, ось і розв'язав пан суворо покарати його за це. На третій день повинні були мужика повісити біля клуні у повчання іншим, щоб ретельно виконували панську волю. Дружина мужика зовсім перевелася від горя. Під кінець надумала піти у маєток просити — може, пан зглянеться й помилує її чоловіка. Сбирается вона у дорогу. А було у неї ще дитя

Жили-Минулого розумний пан з розумною баринею. Уже такі вони були до птахів охочие, що, зачувши, як співає яка-небудь птаха, з ранку до вечора сиділи й слухали.

Одного разу серед зими вийшов пан у сад і чує — пташка співає, і до того добре, до того солодко

Жили-Минулого два брати: один багатий, інший бідний. Багатий не знав, як час убити, тому що не було йому потреби працювати. Жив він у достатку й розкоші. Зате бідний брат цілими днями рубав у лісі дрова й у поті чола

Заробляв їжу собі й своїй сім'ї. Усе-Те його добро складалося з однієї сокири.

Одного разу валив він дерева

Давно-давно це було — зібралися всі тварини ріку рити — Даугаву. Тільки іволга не з'явилася.

- Мені, — говорить, — і тієї води вистачить, що з неба падає.

Обійдуся без тієї, що по землі тече.

Разобиделись звірі й розв'язали покарати