Сказав одного разу мороз, що він зайця вмить заморозити може. А заєць у відповідь:
- Ні, не заморозиш! Мороз — своє, а заєць не здається. Сперечалися вони, сперечалися, ледве до бійки справа не дійшла. Отут мороз і говорить:
- Давай, заєць, про заставу битися. Погодився заєць. Побилися вони про заставу. Мороз — ну морозити щосили! А заєць по снігові катається
Так покрикує:
- А панові тепло! А панові пекуче!
Думає мороз: «Бач ти, ну й міцний зайчишка!» Та морозить щосили. Так холодно стало, що у зайця ока на чоло повилезли. Але він знай собі присуджує:
- А панові тепло! А панові пекуче! Утомився мороз морозити, а
Заєць усе катається по снігові й не замерзає.
- Тебе не дошкулиш, — сказав мороз і перестав морозити.
З тієї пори зайці взимку не замерзають, тільки банькуватими вони назавжди залишилися.