Багато лисиця всяких хитростей знала, тільки ось по повітрю літати ще не вміла. Пішла вона до лелеки, щоб і цієї премудрості навчитися. Схопив лелека лисові за зашийок і підняв у повітря. Подумала лиса: "Ну ось, і навчилася я літати!" - і попросила лелеки відпустити її. Відпустив її лелека, і лисиця каменем полетіла вниз так прямо на пень. Встигнула лиса крикнути пню:

- Посторонися,

Жив-Був хазяїн. Не сказати, щоб багатий, але й не бідний, а так, серединка наполовинку. Хліб у нього вродився на славу, усі гумна повним-повні, а дров, щоб хліба до молотьби просушити, не було. Підеш у ліс рубати — лісник сокира відніме, пан з будинку прожене, а грошей на дрова у хазяїна немає.

Є, однак, у саду висока стара береза, її вистачило б клуні на дві хліба

Замкнула козуля своїх цапенят у сараї й покарала:

- Милі дитинки, нікому не відмикайте, а я вас так покличу: «Дитинки милі, отопритеся: на рогах травишка, у сосках молочишко».

Добре. Тільки козуля відійшла, вовк отут як отут і реве:

- Дитинки, милі, отопритеся: на рогах травишка,

Дісталося одному хлопцю від батьків багата спадщина, так він його незабаром промотав. Тільки й залишилися у нього, що шабля отцова на боці, солі жменя на столі так кіт-мишолов під столом. Що жебракові робити? Побрав свої три скарби й пішов по світлі щастя шукати. Ішли-Ішли, а шляхи ні кіт не знає, ні сам не відає.

Відвів якось пана одній людині надяг землі у лісі. Людей, не гаючись, побудував хатинку, викорчував пні й засіяв поле. Так тільки землі було малувате, усього якийсь клаптик, прогодуватися важко, ось і доводилося людині заради приробітку ходити до пана пні корчувати. А пні корчувати — справу неспоре,

У одного дуже багатого хазяїна було три сини й дві дочки. Коли він зостарився й сили стали залишати його, він передав своє господарство старшому синові. Пожив у нього батько, так потім старшому синові набридло з ним

Возитися. Радить він йому йти пожити у братів — вони, мов, давно його чекають. Батько послухався й пішов до середнього. Потримав той у себе

Одного разу влітку у погожий день вилізла будинкова миша з норки й побігла у Силдруву до своєї рідні - польової миші.

- Ну, здраствуй! чи Довідаєшся ще свою рідню?

- Здраствуй, здраствуй! Як же мені сестрицю не довідатися? До чого ж я рада, що ти мене

Була у одного селянина кінь. Зостарилася вона й не могла більше працювати. Не праг її хазяїн убивати, адже вона стільки років йому вірно служила, і прогнав у ліс - нехай живе там, як знає. Пригорюнилась кінь - не знала вона, як же їй прогодуватися. Горювала вона, горювала, а потім розв'язала піти у Ригу й найнятися у музиканти. Ось іде вона

Знайшов їжачок гріш. У той час їхав повз пан. Подивився на нього їжачок і говорить:

- А у пана немає того, що у мене є!

- Цікаво, що це у тебе таке особливе? - запитує пан.

Показав їжачок гріш. Розсердився пан і відняв його. Ось їжачок і говорить:

- Я ж говорив,

Говорить якось мороз зайцеві:

- Я тебе миттю у бурульку можу перетворити!

- А ось і не зможеш! - відповідає заєць.

- А я говорю - смогу!

- А я говорю - не зможеш!

Так вони сперечалися, сперечалися, ледве не побилися. Отут морозу прийшла на розум гарна