Жив-Був старий. Одного разу у холоднечу поїхав він у ліс по дрова. Захотілося старому трубку викурити. Став він діставати через пазуху трубку, тютюн і кресало, та й упустив рукавицю.
А отут утікала муха від холоднечі. Бачить — рукавиця, залетіла у неї й ну танцювати з радощів.
Утікала мишка від холоднечі, підбігла до рукавиці й запитує:
- Хто там у рукавиці танцює?
- Я, сама королева-муха. А ти хто?
- А я мишка-пискунишка. Пусти мене погрітися.
- Залазь, грійся.
Заповзла мишка у рукавицю й давай удвох з мухою танцювати.
Утікав зайка від холоднечі, побачив рукавицю, підскочив і запитує:
- Хто у рукавиці танцює?
- Я, муха-королева, так мишка-пискунишка. А ти хто?
- А я зайка-трусишка. Пустите погрітися.
- Добре, залазь так грійся.
Зайчик заліз у рукавицю, і давай усе втрьох танцювати. Утікав вовк від холоднечі, побачив рукавицю, підбіг і запитує:
- Хто у рукавиці танцює?
- Я, муха-королева, так мишка-пискунишка, так зайка-трусишка. А ти хто?
- А я вовк-корноух. Пустите погрітися.
- Добре, залазь і грійся.
Заліз вовк у рукавицю, і давай усе вчотирьох танцювати. Утікав ведмідь від холоднечі, знайшов рукавицю й запитує:
- Хто там у рукавиці танцює?
- Я, муха-королева, так мишка-пискунишка, так зайка-трусишка, так вовк-корноух. А ти хто?
- А я сам ведмідь-космач! Пустите погрітися.
- Добре, залазь, грійся.
Забрався ведмідь у рукавицю, і давай усі впятером танцювати.
Отут звідки не візьмися прибіг півень так як закричить:
- Кукареку! Ану ж бо усе — бігцем!
Перелякалися танцюристи й ну штурхатися, з рукавиці вибиратися. Розбіглися хто куди: муха у королівський палац, мишка під підлогу, зайка у овси, вовк у кущі, а ведмідь у ліс.
Роздерли старикову рукавицю. Так старий і донині про одну рукавицю ходить.