Жив так був у прадавні часи могутній шах. На границі своїх володінь побудував він багато фортець і веж. Кожну міцність зводив новий майстер, а потім шах убивав його, тому що боявся, як би таємниці його зміцнень не провідали вороги. Одного майстра він велів скинути з вежі й розпустив поголоску, мов, сам упав. Про інший

Не у наш час, а давним-давно жив на світі людей. Кликали його Шейдулла, і був він ледар і ледар.

Дружина й діти його постійно голодували, а вуж про нові плаття й мріяти не змели.

Стане дружина дорікати Шейдуллу, що він не прагне працювати, а Шейдулла у відповідь:

- Нічого, не горюй! Зараз живемо бідно скоро будемо жити багато!

- Так як же ми будемо

Жив-Був шах. Та нікого у нього не було, крім однієї - єдиної дочки. А дочка ця була краси невимовної. Шах так любив її, що виконував будь-яке бажання раніше, чим вона встигала сказати його вголос. Він вибудував чудесний замок, у якому прислужували сорок служниць. Щодня до шаха приходили свати, але дівчина ні за кого не прагла виходити заміж. Ніхто їй не подобався.

За давніх літ жив так був бідняк. Нічого у нього не було за душею. Щодня ходив він на берег моря, закидав невід. Якщо вдавалося що-небудь піймати, він продавав рибу й абияк тягнув свої дні.

Довго не було у бідняка дітей. Нарешті народився син, якого нарекли Ахмедом.

Пройшли роки. Ахмеду здійснилося 14 років. Батько й говорить:

- Ти бачиш, синок, усе моє життя пройшло

У давні-давні часи правил однієї країною шах. Жорстокість його не знала меж. Не проходило дня, щоб не вбивав він двох або трьох людей. Але йому видалося цього мало. Завів він собі вовкодавів таких диких, що коштувало тільки з'явитися людині, як вони розривали його на шматки. Тих, на кого особливо гневался шах, кидали на розтерзання собакам.

Одного разу шах видав указ, що той,

Жили по сусідству зурнач і бідний швець. Одного разу дружина шевця бовтала із дружиною зурнача. У цей час повернувся з весілля музикант і приніс багато грошей і подарунків. Прийшла дружина шевця додому й говорить чоловікові:

- Завтра ж купиш зурну, будеш ходити, як інші чоловіки, по весіллях - заробляти гроші й одержувати подарунки.

- Ти що, дружина? - відповідає бідняк. - Мені

Одного разу якийсь купець піймав у лісі солов'я й приніс його додому. Замовив він прекрасну клітку із золота, прикрасив її дорогоцінними каменями - одне чудо. Посадив купець солов'я у цю клітку. Найняв спеціального слугу, щоб доглядав за птахом.

Сад купця

Був у старого син по імені Ахмед. А хлопчики у ті часи пастухами були. Одного разу товариші розв'язали подшутить над Ахмедом.

- Простак, - говорять йому, - усі твої однолітки давно одружилися, а ти усе не одружений. Піди додому, скажи батькові, щоб побрав тобі у дружин дочка падишаха, - він відразу ж піде до падишаха й побере його дочка тобі у дружин.

Ахмед був малий і довірливий

Одного разу шах і його візир верталися з полювання й побачили, що спереду йде згорблена баба. Шах загнуздав коня, наздогнав її й запитав:

- Агов, баба, хто ти й що отут робиш?

- Я жінка, не бачиш хіба? - відповіла баба. - А займаюся тим, що одним псування життя, інших роблю щасливими.

Шах здивувався:

- Так яка у тебе

У дрімучому лісі жила тигриця. Був у неї одне дитинча. Вийшла якось тигриця у ліс за видобутком і раптом їй назустріч мисливець. Вистрілив мисливець із лука й убив тигрицю. Довго чекало тигреня мати, але не дочекався. Рано ранком відправився він на пошуки матері. Довго шукав він по лісу й вийшов до печери. А у печері цієї