Одного разу четверо ченців зачинили у келії гірського храму, давши обітницю промовчати сім днів. До них мав доступ лише хлопчик-служка, що приносив усе необхідне.
З настанням ночі у келії почав мерхнути світабоник. Видалося ось-ось він згасне. Один із ченців той, що сидів до вогню ближче інших, не на жарт стривожився й викликнув:
- Хлопчик, поправ же скоріше ґніт!
Почув це, чернець, що сидів з ним поруч, сказав:
- Хто ж це говорить, коли дала обітниця мовчання?! Сусід другого дуже розсердився на обоє за порушення обітниці й проговорив:
- Та що ви тільки за люди!
Тоді старший чернець, що сидів на головному місці, з поважним виглядом вирік:
- Тільки мені одному вдалося промовчати!