Одному хазяїнові багато років вірно служив кінь. Ось вийшли його роки, працювати йому вже не під силу стало. Хазяїн і говорить:

- За те, що ти стільки часу вірно служив мені, не стану я тебе на шкуродерню відправляти, а підкую й відпущу на волю.

Звів

Зібралися якось узимку сільські мужики артіллю, розв'язали у місто за товарами з'їздити. Розв'язали й поїхали. Цілий день із ранку до вечора їхали. А місто-те неблизько. До вечора доїхали до якогось села незнайомої. - Отут, братики, ночувати треба. А ранком далі рушимо. Заїхали на постоялий двір, коней розпрягли, говорять: - А сани-те

Якась людина стояла на базарі й тримав у руках маленьку шкатулочку. Він розхвалював свій товар - шматочки олова й горсточку розтертих трав - і запевняв, що будь-який покупець може перетворити це олово у золото.

Повз проходив Ахмет. Почувши слова продавця, він зупинився й запитав:

- Як же зробити

Був у царя Соломона у країні одна людина, вигадник, яких мало. Кликали його Марклей. Часто доводилося Маркле бувати у царя й забавляти його своїми вигадками.

Ось сидить одного разу Маркля у грубки, дрімота його долає. А цар кличе:

- Маркля, ти спиш?

- Ні, всемилостивейший, не сплю.

- А чим зайнятий?

- Так собі, думаю.

- Та до чого

Немає людині нічого дорожче місця, де він народився, краю, де він виріс, неба, під яким він жив. Та й не тільки людей - звірі й птаха, усе живе під сонцем тужить за рідною землею.

Давним-давно, коли калмики жили ще у Китаї, привезли китайському імператорові у подарунок незвичайний птаха.

Кажуть, що одного разу старійшини племені зібралися, щоб попити настій з листів ипаду - листів коки, що заглушають голод. Та ось, коли вони зібралися йти, підійшла до них дівчина.

- Навіщо ти прийшла? - запитали старі.

- Як навіщо? Я прагну разом з вами попити ипаду.

Нічого

Було так або не було, а жив у Бахтаристане вовк. Ніяк не міг він наїстися досита, щодня задирав трохи овець, начебто шлунок вівці був для нього скатертиною, а серце й печінка ласощами. Пастухи не знали, що й робити, і нарешті обзавелися сабоними вівчарками. Ті кілька раз порядком покусали вовка, коли той намагався підійти до череди, і він більше

- Пурдель, ти не вивчив уроку?.. Нема чого плакати, сльозами мене не розжалобиш! Відповідай урок, або висічу!

- Я вчи-і-мул!.. А плакати я однаково буду. Уже дуже мені кривдно: по дорозі у школу я втратив одну ганну.

- Ах, так! Ось тобі ганна. Тепер відповідай урок, або висічу!.. Чого ж ти знову плачеш?

- А мені ще обидней: адже якщо

З дитячих років слил Сахас Синх непосидою й бешкетником. Був він у батька з матір'ю єдиним сином, любили вони його без пам'яті й балували неабияк. До домашніх справ душу у нього не лежала, зате на диких звірів полювати пристрастився він сизмальства. Для нього нічого не коштувало також

За давніх часів жив один хан. Хан цей був дуже злий і жадібний. Він жорстоко гнобив народ.

Щотижня він голив собі голову, для цього хан призивав щораз нової людини й додому його не відпускав. Народ був у постійному страху й так заляканий, що люди не знали, як урятуватися