Одна благочестива людина, щораз відправляючись у поле й вертаючись звідти, молився Богу.
Одного разу дружина сказала йому:
- Чоловік, чому ти у своїй молитві не просиш Бога, щоб він позбавив тебе від обмови дружини?
- Цього ще бракувало! Що таке жінка, щоб я став молитися зі страху перед нею?
Почувши це, дружина розв'язала провчити чоловіка й зіграти над ним жарт: купила трохи риб, зав'язала їх у вузол і понесла разом з обідом у поле. У той час як чоловік, побравши сніданок, пішов поїсти до джерела, вона тайкома від нього
Зарила рибок поодинці у землю.
Зробивши це, вона зібрала посуд від обіду й повернулася додому.
Чоловік, приступившись до запашке, раптом побачив, що з розритої землі виходить риба. Зібрав він рибок, приніс увечері додому й розповів дружині, як викопав їх із землі. При цьому він виразив свій захват із приводу того, що господь бог і у землі може створити рибу. Чоловік покарав дружині їх зварити, щоб наступного дня пообідати ними у поле. Дружина зварила рибок, сама з'їла їх і, побравши із собою небагато юшки, понесла чоловікові у поле.
- А де ж рибки? - запитав чоловік.
- Про які це рибках ти говориш?
- Так про тих, яких я дістав з-під землі.
- Ти, право, з’їхав з глузду! Ніяких таких рибок ти додому не приносив, я їх і видом не бачила.
Чоловік при цих словах розсердився, побрав дрюк і праг було накинутися на дружину, але та підняла лемент і покликала на допомогу селян, що працювали на сусідніх полях.
- Пустите, - сказав чоловік, - я провчу цю дрянь! Вона з'їла моїх рибок і називає мене божевільним.
Селяни, ті, що прийшли на лемент, запитали дружину, про яких рибок мова йде.
- Так я говорю про тих самих рибок, що я вирив у поле з-під землі, - сказав чоловік.
- Бідна, бідна жінка, ти права, він втратив розум! - розв'язали ті, що зібралися й, порахувавши селянина за божевільного, зв'язали йому руки, доправили додому й там прив'язали до стовпа.
Коли люди розійшлися й дружина залишилася із чоловіком віч-на-віч, вона сказала йому:
- Ну що, ти усе ще не боїшся обмови жінки? Знай, це найменше, що могло з тобою трапитися.
- Молю тебе, дружина, іменем Бога, - відповів чоловік, - розв'яжи мотузку й позбав мене від цієї напасті! Зарікаюся у щоденній молитві у першу чергу молитися за рятування мене від обмови жінки.