Давним-давно у одній селянській сім'ї народилися два сини. Коли брати виросли, батьки захотіли вибрати їм ремесло. Старшого, який любив працювати у поле, вони розв'язали залишити будинку, щоб він став землепашцем. Молодший же праг стати торговцем. Тоді батьки дали йому на обзаведення п'ять коней і покарали:
- Будеш торгувати, синок, торгуй з вигодою. Одержуй завжди більше, ніж сам даєш, зрозумів?
Син вислухав батьківський наказ і бадьоро повів коней на базар. На дорозі йому зустрів старий. Він гнав назустріч шість кіз. Бачачи, що кіз шість, а коней у нього п'ять, і пам'ятаючи слова батьків, що, торгуючи, треба одержувати більше, чим даєш, хлопець звернувся до старого:
- Пан! Давайте мінятися. Віддайте мені своїх шість кіз і поберіть замість п'ять коней.
- Так ти з розуму зійшов! Адже у тебе коня, а у мене кози, як же можна мінятися!
Але як не відмовлявся старий, хлопець просив його на всі лади й не відступав ні на крок. Бачачи, що від нього не відв'язатися, старий нарешті віддав своїх кіз. Хлопець дуже зрадів, уважаючи, що у точності додержується батьківському наказу.
Далі хлопцю довго ніхто не зустрічався на шляху, і тільки до вечора він побачив бабу, яка несла на коромислі сім курей.
Хлопець зрадів й про себе подумав: «Везе ж мені. У мене шість кіз, а у баби сім курей. Виходить, у неї більше. Неодмінно потрібно помінятися!»
Він окликнув бабу й запропонував їй мінятися. Баба спочатку відмовлялася, але зрештою їй довелося погодитися.
Хлопець ніс сім своїх курей і від радості ніг під собою не чуяв. « Тепер-Те я розбагатію, — думав він, — стану багатше старшого брата, який залишився будинку. Ось що значить слухатися батьків! »
Пройшов він ще небагато й зустрів людину, що несла вісім гарбузів. Хлопець зупинився як укопаний: «Вісім гарбузів — адже це більше, чим сім курей. Потрібно мінятися! Чого чекати?» Він відразу ж окликнув хазяїна гарбузів і запропонував йому мінятися.
- Навіщо тобі знадобилося віддавати курей за гарбузи? - заперечив той. - Кури адже дорожче.
- Добре, добре! Давай переміняємося, чого даремно тлумачити... Хлопець просив так довго, що перехожий погодився й віддав
Йому гарбуза. Коли хлопець приніс їх додому, батьки вийшли до нього назустріч і стали розпитувати, як він торгував. Хлопець відразу ж похвастався:
- За п'ять коней, яких ви мені дали, я одержав вісім гарбузів! Ну як, вигідна угода?
- Про небо! - викликнули батьки. - Так хіба можна п'ять коней міняти на вісім гарбузів! Мало їх хіба на поле у твого старшого брата?
Батьки розсердилися на сина й не дозволили йому більше торгувати. Хлопець сам зрозумів помилку й повісив голову, не знаючи, чим покрити збиток. А потім у серцях схопив ніж і давай рубати гарбуза, щоб відвести душу. Та отут з одного гарбуза раптом посипалося багато золота.
Недарма говорять: дурням — щастя!