Ангел

13-09-2016, 17:52 | Російські народні казки

Народила баба двійні. Та посилає бог ангела вийняти з неї душу. Ангел прилетів до баби; шкода йому стало двох малі дітей, не вийняв він душі з баби й полетів назад до бога. «Що, вийняв душу?» — запитує його господь. « Ні, господи!» — «Що ж так?» Ангел сказав: «У тієї баби, господи, є дві малі діти; чому ж вони стануть харчуватися?» Бог побрав жезло, ударив у камінь і розбив його надвоє. «Полезай туди!» — сказав бог апгелу; ангел поліз у тріщину. «Що бачиш там?» — запитав господь. «Бачу двох черв'ячків».- «Хто харчує цих черв'ячків, той просочив би й двох малі дітей!»

Та відняв бог у ангела крила, і пустив його на землю на три роки.

Найнявся ангел у батраки у попа. Живе у нього рік і іншої; раз послав його піп кудись за справою. Іде батрак повз церкву, зупинився й давай кидати у неї камені, а сам норовить, як би прямо у хрест потрапити. Народу зібралося багато, і прийнялися усе лаяти його; трохи не прибили! Пішов батрак далі, ішов-ішов, побачив шинок і давай на нього богу молитися. «Що за дурень такий! - говорять перехожі. - На церкву камені шпурляє, а на шинок молиться! Мало б'ють таких дурнів!..»

А батрак помолився й пішов далі. Ішов-Ішов, побачив жебрака, і ну його лаяти попрошайкою. Почули те люди перехожі й пішли до попа зі скаргами: так і так, говорять, ходить твій батрак по вулицях — тільки дуріє, над святинею насміхається, над убогими лається. Став піп його допитувати: навіщо-де ти на церкву камені кидав, на шинок богу молився? Говорить йому батрак: «Не на церкву кидав я камені, не на шинок богу молився! Ішов я повз церкву й побачив, що нечиста сила за гріхи наші так і кружляється над храмом божим, так і ліпиться на хрест; ось я став шибати у неї каменями. А повз шинок идучи, побачив я багато народу, п'ють, гуляють, про смертну годину не думають; і помолився отут я богу, щоб не допускав православних до пияцтва й смертної погибелі».- «А за що нагавкав убогого?» — «Який він убогої! Багато є у нього грошей, а усе ходить по миру так сбирает милостину: тільки у прямих злиденних хліб віднімає. За те й назвав його попрошайкою».

Зараз ви читаєте казку Ангел