Жив-Був піп з попадею. У них ніяк працівники не жили. Дорого попи не наймають, а дешево ніхто працювати не прагне. Один працівник і надумав іти до них працювати безкоштовно. « Як, панотець? Вам працівника треба?» — « Так, світло, а скільки ти?» — «Нічого не треба. Я буду золу брати. Нагромаджу, потім продам».
Живе працівник. Золою тару набив. За рік півтори тари. Зробив кришку. Замок повісив, золу не крали щоб. А до матінки-попаді диякон із сусіднього села їздив, як пізнавав, що піп до пана виїхав. А він любив туди їздити.
Одного разу попадя тільки прийняла диякона, дивиться — піп вертається. Куди-Куди диякона запроторювати? Дивиться — тару свою працівник замкнути забув. Ну, і сховала його туди. А працівник підійшов і замкнув його. Словом, давно вуж подібного випадку чекав.
Ранком працівник і говорить попові: «Ну, панотець, я повезу золу продавати».
Та виїхав. По дорозі йому зустрічається пан. «Що везеш, мужик?» — «Риса продавати».- «А старий він у тебе?» — «Старий».- «А скільки тобі за нього?» — «Так півтори тисячі».
Насипає пан працівникові шапку золота. Працівник і говорить: «Тільки відразу вистачайте. Побіжить, відразу ловите, щоб не втік. У них, чортів, ноги довгі!»
Тільки пан ларь-те відкрив, як диякон звідти ойкнув і у ліс! Пан за ним, працівник за ним. Але хіба встигнеш за чортом угнатися? Диякон утік. Повернулися до воза. Пан просить гроші назад. Працівник не віддає: «Я говорив вам, барії, міцніше тримати треба було».
Повернувся працівник додому. Гроші вважати початків. Счи тане у попа на очах. Піп дивиться — працівник уважає: сотня, дві, півтори тисячі! Піп запитує: « За багато продав?» — « За півтори тисячі».
Піп прогнав працівника. Став сам золу збирати. Нагромадив. Привіз на базар. Відкрив ларь, мішалкою помішує. На весь базар золою порошить. «Панотець, що це ви?» — «Золу продаю». Ну, отут поліція. «Що ти тут порошиш?» — « У мене працівник був, отож він по сто рублів за тару золу продав. Я дешевше двохсот рублів за тару золу цю не продам!» — «А ну, злазь-но з воза!»
Заарештували того попа й посадили у міцність.