Жили-Минулого два брати. Зовсім вони зубожіли, не знали, де й грошей роздобути. Нарешті старший додумався:
- Ось що, братик, підемо-но ми з тобою по білу світу, будемо брехнею заробляти. Один піде вперед, а іншої за ним, брехня підтверджувати.
Так і зробили.
Прийшов старший брат у село й давай кричати, що знає дивну новину, а хто прагне її довідатися, пускай грошика викладає. Збігся народ, а брехунець і говорить:
- У такий-то селі народився семирукий дитина.
Люди роти поразевали, накидали хлопцю грошей за новину, і поспішив він ладь. Найшлися отут недовірливі - надумали було піти перевірити, чи правду говорить незнайомець, а молодший брат отут як отут - він, мол, саме звідти і йде. Запитують його, не чи бачив він у селі семирукого дитину. Хлопець і відповідає:
- Ні, дитину такого не бачив, бачив тільки, як сушилася на мотузці распашонка із сьома рукавами.
- Стало бути, щоправда, - розв'язали люди й другому брехунові теж дали грошей.
Тим часом старший брат крокував по іншому селу й усім зустрічним розповідав, що за диво чудове він побачив: хтось вибудував млин на верхівці сосни. Знову повна кишеня грошей набила й - поминай як кликали. Тільки засумнівався народ, приходить молодший брат.
- Слишь, перехожий, не чи бачив ти млин на сосні?
- Сказати по правді, бачив я тільки, як якийсь хлопець спускався із сосни із двома мішками борошна, - відповідає молодший брат.
- Виходить, правда, - обрадувалися роззяви й щедро нагородили шахрая.
Та пішов молодший брат далі - старшого доганяти й нові небилиці складати.