Простак розпізнає, де неправда, де правда

1-07-2016, 15:36 | Польські казки

Близько полудня прийшов простак у незнайоме село. Бачить — на вулиці юрба: отут і староста, і десяцькі, і старі, — усе галасують, руками махають. Підійшов простак до юрби й побачив двох тяжущихся: скаржника й відповідача, скривдженого й кривдника.

- Що отут у вас трапилося? - запитує простак. - Про що спорете? Може, я вам допоможу?

- Так ось ці два мужики, що тримають за привід, обвинувачують один одного у злодійстві, - пояснює йому один старий. - А справа була так: наш сусід учора на ярмарку у місті купив коня, а сьогодні піймав на ньому у своєму сараї ось цього цигана. Циган божиться, що це-де його власний кінь, що він сам його виходив і їздив па ньому шість років, а тиждень назад у нього, мол, украли коня. Та ось сьогодні він нібито знайшов свого коня у цього мужика у стайні. Він вимагає коня собі та ще сусіда мого обвинувачує у конокрадстві. Як їх розсудити?

- Шила у мішку не приховаєш, зараз справу виведемо на чисту воду, — сказав простак, скинув шубу й накрив нею голову коня. - Ну, циган! Ти, говориш, довідався свого коня у чужій стайні. Раз ти його сам виходив і шість років у себе тримав, відповідай, тільки відразу й без запивки: на яке око він косить?

- На яке око, запитуєш?

- Так, так! Відразу відповідай, а не відповіси, — стало бути, кінь не твій.

- Відповім, відповім! Тільки він косить-те саму малість.

- Ти зуби не заговорюй! Ти говори, на яке око він косить.

- На правий.

Простак відкинув шубу й показав усім праве око коня. Усе побачили, що око зовсім не косить.

- Ой, я ж обмовився! - застогнав циган, махнувши рукою й ударяючи шапкою об землю. - Обмовився я! Так адже кінь про чотири ногах, і те спотикається. Голова одне думає, а мова своє городить! На ліве око він косить! Звичайно, на лівий!

Зняв простак шубу з кінської голови й оголосив:

- Брешеш, циган! Ні сорому у тебе, ні совісті! Це хазяйський кінь, а ти конокрад. Дивитеся, у коня зовсім ока й не косять.

Циган зрозумів, що попався, праг задати стрекача, але його изловили й зв'язали.

Усе дякували простачка, почастували його, та ще й на доріжку дечого дали.

Зараз ви читаєте казку Простак розпізнає, де неправда, де правда