Один хлопець у корчмі варених яєць запитав. Дав йому корчмар півтора десятка, хлопець платити зібрався було, а той і говорить:
- А, дріб'язок! Потім купиш ще що-небудь, тоді й прирахую.
- Потім, так потім, — погодився хлопець, не заплатив і пішов.
Пройшов рік, другий. Хлопець про той сніданок у корчмі й думати забув. Одружився, розбагатів, живе собі розкошуючи.
Раптом несподівано кличуть його до суду. Виявляється, корчмар гроші з нього вимагає за ті п'ятнадцять яєць. А крім того, ще й за курчат, які з тих яєць за цей час вилупитися й вирости могли б. Виходить, гроші чималі.
Відговорювався хлопець у суді як міг. « Корчмар - До тоді сам грошей брати не праг, а я й зараз за них платити не відмовляюся». Але суд присудив, що прав корчмар.
Подав хлопець прохання, праг свідків знайти, по нікого знайти не міг. А сам він не пам'ятав, чи був там тоді хто-небудь чи ні.
Ось завтра суд, свідків немає як ні, — розв'язав хлопець, що справа програна. Іде по лісу, плаче від образи. Раптом, звідки не візьмися, з'явився перед ним старий і запитує:
- Ти що так гірко плачеш?
- Завтра суд у мене, свідків ні, уважай, що справа я програв.
Та розповів, що за подіяти-те.
Незнайома людина вислухала його, задумався, а потім і говорить:
- Не горюй. Я до тебе у свідки піду. Виграємо ми ця справа.
Сказав і зник.
На інший день почав корчмар у суді доводити, скільки з п'ятнадцяти яєць могло курчат вилупитися, скільки вони потім могли яєць знести й скільки курчат він мав би із цих яєць.
Суддя сидить, киває, хлопець дивиться — його свідка досі немає.
Уже вирок читати почали, як раптом відкрилися двері й з'явився той старий. Задихався на бігу, ще від дверей кричить:
- Я свідок цієї людини!
Та на хлопця вказує.
- Ти спізнився, сиди тихо й слухай вирок, — говорить суддя.
- Уж ви вибачите, не міг я раніше прийти. Справа у мене було важке — тридцять заходів гороху треба було перед сівбою зварити.
- Старий, а такий безглуздий! - обурився суддя. - Що за дурницю тобі у голову спала — горох перед сівбою варити. З вареного гороху нічого не виросте.
- А з варених яєць курчата не вилупляться, — відповідає старий.
Отямився суддя, і скаргу корчмаря відхилили. А хлопець тільки дивував і радів: «Ну й мудрий же мені свідок попався!»