Жили два брати; батьків у них не було, і обоє вони їх не пам'ятали. Усю роботу брати виконували самі. Часто брати ходили на полювання й приносили багато різних звірів. Але одного разу старший брат не повернувся з лісу. Довго чекав молодший і, прождавши дарма три дні, розв'язав іти шукати його. Довго ходив Мерге, молодший брат» по лісу, але нічого не попадалося йому на очі; нарешті він знайшов слід свого брата й пішов по ньому. Довго він ішов, звертаючи те вправо, те вліво, нарешті, вийшов на лісову галявину й бачить: його старший брат лежить мертвий, знівечений тигром.
Гірко заплакав Мерге. Але недовго він плакав: на його сльози прилетів шуліка й став низько кружлятися над ним. Глянув Мерге на шуліку, а той жіночим голосом заговорив з ним чисто по по-людському: – Що ти плачеш? Цим горю не допоможеш.
Іди краще до шаманки, вона може пожвавити небіжчика.
Здивувався Мерге, але шуліка зараз же зник. Тоді Мерге наламав гілок, закрив ними небіжчика й відправився, куди йому вказав дивовижний птах.
Довго він ішов, і усе не попадалася йому юрта шаманки. Нарешті, на третій день шляху він побачив невелику юрту. Зайшов туди й поклонився шаманці у ноги.
- Хто ти такий? - запитала його шаманка.
- Я не знаю своїх батьків; було нас два брати, але страшего розтерзав тигр; тепер я залишився один.
- Хто тебе послав до мене, і як ти знайшов дорогу до моєї юрти?
- Шуліка Відправив мене до тебе й указав дорогу.
- Тепер я знаю у чому справа, – промовила шаманка. - Я пожвавлю твого брата.
- Я принесу небіжчика.
- Не ходи: мій бурхан принесе його сюди. Одягла вона свій шаманський халат, побрала бубен і стала шаманити. Після того як шаманка проспівала свої молитви й багато раз проплясала, небіжчик здався у дверях фанзи. Вона ще проспівала молитви й ще раз проплясала – і небіжчик замурмотав. Нарешті він остаточно ожив і заговорив.
- Хто мене пожвавив? - запитав Мерге.
- Велика шаманка привела тебе у життя, –, відповів йому Мерге.
Тоді старший брат став кланятися у ноги шаманці й дякувати їй. Шаманка підняла його й сказала братам, що ще давно, коли обоє вони були маленькими дітьми, їх батька вбив могутній і злий шаман, а мати їх побрав до себе. Крім них, у живі залишилася ще сестра; вона може перетворюватися у шуліку, літати й говорити по по-людському. Це вона прилетіла до Мерге й розповіла, як треба допомогти старшому братові.
- Ви повинні помститися за смерть свого батька, – сказала їм шаманка. Квапитеся, поки мати ваша ще жива.
Брати зараз же стали збиратися у дорогу, але шаманка їх зупинила:
- Ваші вороги – великі шамани, і ви не зможете з ними боротися, якщо самі не будете шаманами.
Тоді старший брат став просити її, щоб вона зробила його шаманом. Шаманка погодилася й зробила усе, що для цього потрібно.
Відправилися брати шукати вбивцю свого батька. Довго вони йшли, але нічого не попадалося їм на шляху. Нарешті побачили вони більшу юрту. Зайшли туди й привіталися, але ним не відповіли й не запросили сідати. Брати мовчачи сіли на край нарт і, посидівши небагато, прагли було йти, але Мерге раптом догадався, що хазяї цієї юрти і є їхні вороги. Тоді він устав з нарт і, підійшовши до одному з хазяїв, став лаяти його й називати вбивцею. Скоро у них зав'язалася бійка, але Мерге через самий короткий час викинув свого супротивника з юрти й убив його. Те ж він зробив і із другим хазяїном юрти, але із третім він не міг упоратися так скоро. Стріли й гіда відлітали від нього, як від каменю. Безуспішно боровся Мерге 10 днів і 10 ночей. Раптом над, що борються здався шуліка й майже над самим вухом Мерге заговорив по по-людському:
- Тобі не вбити його, скільки б ти з ним не бився. Почекай небагато, я принесу тобі яйця, у яких зберігаються його ергени.
Полетів шуліка, а Мерге зібрав усі свої сили, щоб продовжити сутичку доти, поки прилетить сестра шуліка. Довго вона не прилітала, і обоє супротивника, змучені бійкою, ледве трималися на ногах. Нарешті сестра шуліка прилетіла й говорить Мерге:
- Лови! Якщо не піймаєш, зле тобі буде. Піймав Мерге берестову коробочку, відкрив її й бачить там два яйця – одне чорне, інше строкате. Став Мерге сміятися.
- Яку цікаву штуку мені притягла сестра. Не знаю що треба із цією штукою зробити.
- Віддай мені обоє яєчка! - почав богатир про - сить Мерге й став перед ним на коліна, але Мерге продовжував жартувати.
- Будь ласка, віддай мені яєчка, – не перестаючи просив богатир. Я буду скрізь допомагати тобі: якщо ти з ким-небудь будеш битися, я полечу за тобою птахом і виколю ока твоєму супротивникові.
Але Мерге не слухав богатиря. Він із усієї сили кинув обоє яйця у голову свого ворога, і той упав мертвим.
Пішли брати у юрту, але там не знайшли нічого їстівного. Тоді говорить Мерге:
- Ти залишайся, брат, тут, а я піду на полювання й, коли застрелю качку, повернуся, і ми зваримо їжу.
Відправився Мерге на полювання. Недовго ходив, скоро повернувся й приніс трохи качок. Зварили брати вечеря, пішли й лягли спати на нари. Старший брат міцно заснув, але Мерге спав погано. У саму північ раптом він чує, що у юрту зайшли й розмовляють які те дві жінки. Одна пропонує з'їсти залишки вечері, але інша відмовляється.
- З'їмо у них, а може бути, завтра їм самим нема чого буде їсти, – говорить одна.
- Нічого: я скажу, що ми побрали, – відповідає інша.
Коли з'їли вечерю, сталі закурювати трубки.
- Ми викуримо у них тютюн, а може бути, завтра їм самим курити буде нема чого.
- Нічого, – знову заспокоює її інша. - Я скажу, що ми викурили.
Мерге заворушився. Тоді одна жінка говоритему:
- Якщо ти спиш, то побачиш мене у сні; якщо не спиш, то почуєш. Ти вбив своїх ворогів, помстився за смерть батька. Але дядько їх, теперішній убивця твого батька, живе нагору по Амурі. Він довідався про твоє наближення исобрал сотню шаманів і сотню богатирів. Він уже чекає тебе. Погано тобі буде, але не бійся: я буду допомагати тобі.
Мерге подумав: Хто ж інша? Тоді та жінка сказала:
- А ось я привела тобі дружину.
Мерге піднявся з постелі, але обидві жінки вже зникли.
Мерге знову ліг на постіль і вже було заснув, як раптом чує крізь сон, що де те дзенькають дзвіночки. Він прокинувся й став прислухатися. Дзвіночок дзенькав усі ближче й ближче й нарешті зупинився. Мерге відкрив двері юрти й бачить, що до юрти крадеться більша видра.
Злий звір прагне з'їсти нас, – подумав Мерге й зараз же сховався під ковдру, захопивши із собою лук зі стрілами. Лежить Мерге й через дірку бачить, що видра тихенько зайшла у юрту й прагне стрибнути на сплячі. Але як тільки вона стрибнула, Мерге вчасно відскочив і наскрізь прострелив її стрелою. Завила видра, побігла з юрти й говорить:
- Зараз не з'їла, після зжеру, якщо буду жива. Зрозумів Мерге, що видра була не хто інша, кактетка трьох убиті богатирів.
, Заспокоїлися брати й знову лягли спати, а виспавшись, ранком стали збиратися знову у дорогу.
- Що нам за прибуток іти разом? - сказав Мерге. - Підемо сьогодні у різні сторони.
- Підемо, – погодився старший брат. Та пішли брати у різні сторони: старший пішов на південь, а молодший – на північ.
Довго йшов Мерге. Сонце хилилося вже до вечора, а йому ще потрібно перевалити через високу гору. Повзе він на стрімчак і раптом почуває, що на що те настав. Оглянувся він назад і бачить, що вивернув камінь, а під ним утворювалася діра, і з неї пішов дим. Раптом з діри вискочив потворний виродок невеликого на зріст і сердито закричав:
- Навіщо ти зламав мою юрту?
- Я не зі зла зламав, – відповів йому Мерге. Але виродок продовжував лаятися.
- Я покличу батька, – сказав він нарешті й зник у дірі.
Незабаром після цього виліз із діри людей трисажневого росту. Він теж став кричати на Мерге й лаяти його.
- Я кину тебе у ріку на поживу моїм бурий - ханам, – зі злістю сказав він Мерге й кинувся на нього. Але Мерге приготувався до нападу й став захищатися. Закипіла у них бійка. Довго Мерге не міг здолати трисажневого богатиря, але нарешті вибрав удалий момент і зіштовхнув його зі стрімчака у ріку: богатир упав і втопив, а Мерге сіл на камінь відпочити й закурив свою трубку. Раптом вода у ріці високо піднялася із шумом догори, і із бризів здалася баба.
- Спасибі тобі, молодець, – сказала вона, – погодував ти мене. Давно я збиралася його з'їсти, але ніяк не могла цього зробити. Це був страшний людожер. Я ніколи тебе не забуду, і де б ти не був, я завжди буду допомагати тобі.
Баба опустилася у воду, а Мерге, викуривши трубку, пішов далі. Іде він, дивиться, де б ночувати, і бачить, що на горі катається баба. Підійшов він до неї – вона пропонує йому скотитися з гори. - Скотися спочатку ти, – відповідає їй Мерге. Баба скотилася, зійшла на гору й знову пропонує йому скотитися. Погодився Мерге й скотився, як показала йому баба. Тільки зійшов на гору, а баба знову просить його скотитися. Але, тільки що він сіл, як вона початку його зв'язувати мотузками. Мотузки ставали всі товстіше й товстіше, а баба схопила великий кам'яний молот і давай бити їм Мерге по голові. Рвонувся Мерге із усієї сили й розірвав мотузки.
- Навіщо ти мене б'єш? - запитав Мерге бабу.
- Ти вбив мого батька, – відповідає вона йому, але я більше не буду тебе бити. Підемо до мене у юрту.
Пішов Мерге з бабою у юрту. Баба швидко зварила вечерю, нагодувала Мерге, і обоє вони лягли спати. Але не встигнув Мерге лягти на постіль, як на нього напав міцний сон, і він заснув і спав дуже довго. Коли ж він прокинувся, то чує, що вся юрта скрипить. Оглядівся він і помітив, що баби у юрті немає. Запалив вогонь і став відкривати двері, але як не штовхав, двері не рухалися. Раптом він чує голос своєї сестри шуліки.
- Погано ти зробив, брат, що послухався злої відьми. Відьма накреслила на скелі юрту, – стала у неї теперішня юрта. Посадила вона тебе туди, а сама пішла. Юрта кам'яніє, і ти скоро опинишся усередині скелі. Я спробую зараз зламати юрту й ударюся про неї із усієї сили.
Ударилася вона про юрту із усієї сили, але не могла розколоти кам'яної стіни.
- Я полечу на небо: там у мене є знайомий могутній шаман; попрошу я його допомогти нашому лиху, – сказала сестра шуліка й полетіла.
Довго чекав Мерге своєї сестри шуліки. Нарешті прилетіли обоє: вона й той шаман, за котоирм вона літала на небо. Ударився шаман про кам'яну стіну - розкололася стіна. Мерге виліз через тріщину й став дякувати шаманові.
- Погано, що ти сам не шаман, – говорить сестра шуліка, – ти не знаєш, де треба зупинятися. Треба навчити тебе шаманству. Іди нагору по ріці, побачиш вир – стрибай у нього: там живе велика шаманка. Дійди до її юрти – поклонися; увійди у юрту – знову поклонися; підійди до її нар – ще поклонися й проси. Поки вона не скаже: Вставай, ти не піднімайся з колін.
Пішов Мерге нагору по ріці, як указала йому сестра шуліка. Довго він ішов і нарешті бачить на ріці вир. Стрибнув у нього й побачив на дні ріки під водою більшу юрту. Підійшов він до юрти, поклонився до землі; увійшов у юрту, знову поклонився до землі; підійшов до нар, на яких сиділа шаманка, і ще раз поклонився до землі.
- Хто ти такий, і хто тебе послав до мене? - запитала його шаманка.
- Я сирота; батька мого вбили злі люди, а послала мене до тебе моя сестра шуліка, – відповів їй Мерге.
- Вставай, відважний молодець. Знаю я, навіщо ти прийшов до мене.
Покликала шаманка дев'ять людей, своїх помічників, і змусила їх кип'ятити великий казан. Сама ж побрала великий ніж і стала рубати руки й ноги Мерге. Розрубила його на частині й покидала усе у казан. Дев'ять своїх помічників шаманка змусила дути з дев'яти хутр. Коли скипів казан, шаманка голосно крикнула:
- Га!
Та у цей час із казана вийшов Мерге – ростом вище колишнього й силою більше колишнього. Подала йому шаманка бубен і говорить:
- Ти тепер став великим шаманом, навіть сильніше мене: можеш літати на небо й за небо. Але спочатку будь обережний. Зустрінеться тобі жінка, дасть трубку, але ти не кури, а зламай і кинь. Дасть тобі їжі – ти не їж, а усе розбий і кинь.
Пішов Мерге, куди вказала йому шаманка. Довго він ішов і бачить нарешті, що на самому березі коштує юрта. Зайшов він туди й бачить, що у юрті тільки одна жінка. Став він близько неї. Вона витяглася звідки те трубку й подає йому. Згадав Мерге, що карала йому шаманка, схопив цю трубку, зламав і кинув на підлогу – із трубки утворювалася змія й із шипінням поповзла з юрти. Тоді він схопив і зламав столик і усе, що поставила на нього жінка, і усе це кинув на підлогу – замість столика й різних страв по підлозі поповзли черепахи, ящірки й змії.
- Не бий мене, – стала просити його жінка; – я зварю тобі гарної їжі.
Він став стежити за її роботою. Скоро жінка приготувала гарну вечерю. Наївся Мерге й ліг спати. Раптом чує він уночі близько юрти два голоси. Один говорить:
– Иди ти вперед. Другой говорит:
- Ні, ти йди. - Мерге приготувався захищатися, але прикинувся сплячим. Заходить у юрту старий і та сама жінка, яка ввечері кормила його вечерею.
- Де він лежить?. – запитує старий. Жінка вказала йому. Старий підійшов до постелі, на якій лежав Мерге, і замахнувся більшою сокирою, але Мерге спритно увернувся.
- Яка досада! - пробормотів старий.
Мерге тим часом схопив його й кинув; старий вдарився об землю й піднявся молодим богатирем. Довго бився з ним Мерге, але не міг здолати його. Ранком богатир б'ється у вигляді парубка, опівдні стає чоловіком середніх років, а ввечері перетворюється у старого.
Прилетіла сестра шуліка й говорить:
- Хоч рік бийся, не вбити його. Не могла я знайти його ердзни й не знаю, у чому вона перебуває – у чи яйці, у чи чому іншому. Спробуй, штовхни його на колоду, де перебувають наші бурхани; удар його гарненько про неї, може бути, уб'єш.
Послухався Мерге своєї сестри шуліки й із усієї сили штовхнув старого на колоду. Упав богатир і розбився на смерть, а з під колоди виповзла баба людожерка, та сама, яку Мерге бачив у воді, і говорить:
- Спасибі тобі, могутній богатир, ти знову почастував мене людським м'ясом. Іди далі, я скрізь буду близько тебе.
Пішов Мерге далі. Ішов, ішов він і бачить юрту й чує, що у ній щаманят. Підійшов Мерге до юрти й довідався, що тут живе брат убивці його батька, і що шаманять для того, щоб довідатися, де він, (Мерге) перебуває. Але ніхто не може точно довідатися. Тоді дали бубон бабі, і вона скоро довідалася, що Мерге недалеко й скоро буде у юрті, але їй не повірили. Тоді Мерге вдарив себе пальцем по чолу й зробився старим. Увійшов він у юрту й сів. Стали його пригощати, але баба скоро довідалася його й закричала. Хазяїн юрти кинувся на Мерге, і зав'язалася у них бійка. Але Мерге скоро вбив його.
Пішов Мерге тієї ж дорогою. Довго йшов він і нарешті бачить юрту. Він відразу довідався, що тут живе вбивця його батька, і став обережно підходити уводити, увести до ладу юрті. Бачить, що сидить на березі баба й чистить рибу. Підійшов він до неї й ударив ціпком. Заплакала баба й крізь сльози говорить:
- Усі мене б'ють. Ніхто за мене не заступиться; були у мене два сини й дочка, але де вони чи живі, мертві чи – не знаю.
Отут тільки догадався Мерге, що це – його мати. Він утішив бабу й пішов у юрту. У юрті було багато народу: сто шаманів і сто богатирів – усе це була родичка вбивці. Усі вони чекали. Мерге зайшов у юрту, але йому нічого не сказали. Тоді він підходить уводити, увести до ладу самому хазяїнові й сам вступає з ним у бійку. Зараз же за хазяїна заступилися сто шаманів і сто богатирів, але Мерге не злякався: він те звертався у шуліку, то у ведмедя, то у тигра й швидко винищував своїх ворогів. Нарешті, прилетіла його сестра шуліка й говорить:
- Ось я притягла ергени нашого, ворога. Довго я її шукала й знайшла у шлунку морської риби. Лови! - Мерге піймав яйце, яке кинула йому сестра шуліка, розмахнувся й ударив їм убивцю свого батька. Той упав мертвим. Тоді Мерге запитав свою матір, де перебуває труна батька. Вона сказала, що труна перебуває у море й придавлений на дні важкими каменями. Мерге почав шаманити, і бурхани його витяглися труна з моря. Довго він шаманив і нарешті його мертвий батько ожив і заговорив.
Після цього Мерге зібрав усе майно у юрті вбивці свого батька, побрав усіх дружин і відправився додому тієї ж дорогою, який ішов у передній шлях. По шляху він заходив у усі юрти, у яких раніше зупинявся, і забирав із собою усе майно й усіх жінок. Так, нарешті, вернувся він у свою юрту й став тут жити щасливо й багато.