Жив Мерге один далеко від людей. Була у нього більша гарна юрта, і комор із усяким добром було більше ста. Увесь час він полював і бив безліч усякого звіра.
Не піду сьогодні у ліс – подумав Мерге й залишився у юрті. Довго спав він, і коли прокинувся, то побачив, що до його юрти хто те підходить. Прийшовший привітався й став скаржитися, що у нього хто те украв дружину.
- Підемо разом, я тобі допоможу знайти, – сказав Мерге пришедшему. Переночували вони й ранком наступного дня пішли.
Довго їхали вони, і раптом попадається їм назустріч баба. Стали вони розпитувати її.
- Не чи знаєш, хто викрав у мене дружину? - запитав чоловік. - Баба сказала, що за більшим озером живе могутній богатир, який недавно проїхав додому й віз із собою багато жінок. Зрозуміли Мерге чоловік, що й втратив дружину, що цей богатир викрав і ту, яку вони шукають.
Поїхали вони, куди вказала їм баба, і через три дні дійсно виїхали на велике озеро. На березі цього озера вони побачили більшу юрту, у якій жив богатир Сагди Мухан. Не встигнули вони під'їхати до юрти, як Мухан вискочив їм на встечу. Але чоловік злякався богатиря й став ховатися за Мерге. Тоді Мерге схопив свою гідові й вступив у бій із Сагди Муханом. Довго вони билися. Але як тільки зламається гіда або шабля у богатиря Сагди Мухана, зараз же дочка його подає нову, а Мерге ніхто не допомагає. У нього давно вже поламалися й гіда, і шабля.
Ось Мерге подумав про себе: Невже у мене немає нікого, хто б мені хоча небагато допоміг? Та як тільки він подумав, зараз же прилетіла качка й людським голосом проговорила:
- Тобі не вбити богатиря Сагди Мухана зброєю, але у нього є маленька цятка на чолі, яке одне тільки не покрите залізною шкірою. Набери більше слини й плюнь йому у чоло. Якщо потрапиш у цятку, то він умре.
Мерге зробив так, як сказала йому качка: із силою плюнув він Сагди Мухану саме у середину чола. Захитався богатир і впав мертвим.
Побрав Мерге дочка й усіх дружин Сагди Мухана, а також і ту, яку вони із чоловіком шукали, самого ж чоловіка він побрав вняка (рабом). Праг було Мерге їхати додому, але качка ще раз заговорила людським голосом:
- Не квапся вертатися додому. Ти повинен знайти богатиря Алху Мухана, який убив твого батька, коли ще ти був маленьким хлопчиком, а мати твою він дотепер тримає у себе.
- Як я знайду Алху Мухана? - запитав Мерге качку.
- Іди по берегу цього озера три дні, а на четвертий вийдеш на річку. Піднімися по цій річці, і перша юрта й буде та сама, у якій живе Алху Мухан.
Посадив Мерге на човни весь свій народ і поїхав туди, куди вказала йому качка. Поїхав він по цій річці й через дев'ять днів побачив більшу юрту. Побачив їх Алху Мухан, вибіг назустріч і став голосно кричати.
- Навіщо ти йдеш до мене, нещасний Мерге? Хіба ти не знаєш, що сильніше мене нікого немає серед гольдов? Я вб'ю тебе, і твоє м'ясо кину на поживу буссеу.
Вийшов Мерге на берег і пішов назустріч Алху Мухану. Зав'язалася у них бійка. Довго билися вони, але ніхто не міг подужати інший. Раптом прилетіла качка, яка раніше говорила по по-людському з Мерге, а за нею ціла зграя ворон. Голосно закричала качка, звертаючись до Мерге:
- Лови, Мерге, скоріше яйце, которо я тобі кину, але не дай упасти на землю й пужни гарненько ворон. Це яйце не простої: у ньому перебуває ергени (душу)…
Піймав Мерге яйце й міцне тримає його у руках, а Алху Мухан заплакав гіркими сльозами й говорить:
- Віддай мені це яйце, а побери всіх моїх дочок і дружин.
- Ні, не дам я тобі його. Ти вбив мого батька й мучив мою матір, і сам добре знаєш, як треба з тобою зробити, – відповів йому Мерге, а сам розмахнувся й ударив яйцем йому у чоло. Розбилося яйце, а Алху Мухан упав мертвим.
Побрав Мерге всіх дочок і дружин Алху Мухана, відшукав свою матір і з усім своїм народом поїхав додому. Там він зажив щасливо й багато.