Водному місці жила пташка Чолчомиака.
Розв'язала одного разу вона звалити дерево, щоб зробити собі човен і відправитися вбити риса, який погубив її батька.
Пташка те дерево кілька років клювала. Продовжуючи клювати, усі таки те дерево звалила. Потім з того дерева видовбала собі човен. На тому човні нагору по ріці відправилася.
Так плила, плила, щуку побачила. Щука їй говорить:
- Брат, ти куди йдеш? Чолчомиака говорить:
- Іду вбивати чорта, який загубив мого батька. Щука говорить:
- Брат, ти мене побери, я тобі у. усім допоможу. Чолчомиака говорить:
- Ну, сідай.
Звідти чолчомиака разом із щукою поплили. Так плили, плили, жолудя зустріли. Жолудь запитує:
- Брат, ти куди йдеш? Чолчомиака говорить:
- Я йду вбивати чорта, який убив мого батька.
Жолудь говорить:
- Брат, ти мене побери, я тобі у всьому допоможу.
Чолчомиака говорить:
- Ну, сідай.
Звідти Чолчомиака, щука й жолудь разом поплили.
Плили, плили, зустріли рожен. Вертів говорить:
- Брат, ти куди йдеш? Чолчомиака говорить:
- Я йду вбивати чорта, який загубив мого батька.
Вертів говорить:
- Брат, ти мене побери, я тобі допоможу. Чолчомиака говорить:
- Ну добре, сідай.
Звідти Чолчомиака, щука, жолудь, вертів разом поплили.
Так плили, плили, зустріли дерев'яний молоток, яким б'ють риб'ячу шкіру, і колодку, на якій б'ють цю шкіру.
Молоток і колодка говорять:
- Брат, ти куди йдеш? Побери нас із собою. Чолчомиака говорить:
- Ну добре, сідаєте.
Звідти Чолчомиака, щука, жолудь, рожен, молоток, колодка разом поплили.
Плили, плили, до одному будинку приплили. Той будинок порожній був. Чекали вечора. Як тільки настав вечір, жолудя у золу закопали, щуку у ківш із водою поклали, вертів зміцнили скраю грубки, молоток і колодку Чолчомиака поклала у порога. Сама ж у куті сховалася.
Усередині будинку темно стало, нічого не видне. У цей час осторонь пролунав який те звук. Незабаром чорт запік.
Чорт у темряві підійшов наощупь до грубки, розпалив грубку. Коли розпалював, жолудь стрибнув йому у око, чорт назад упав, а вертів йому прямо у спину встромився.
Звідти він побіг промити ока, підбіг до ковша й, як тільки засунув руку у ківш, щука руку його вкусила.
Чорт свою руку вирвав і побіг на вулицю. Коли він вибігав, Чолчомиака стрибнула йому на голову й почала клювати.
Коли чорт через поріг ішов, колодка у рота йому потрапила, а молоток його на шматки розбив.
Потім вони звідти поплили.
Так плили, плили, доплили до того місця, де жили колодка й молоток, і там їх залишили.
Колодка говорить:
- Брат, якщо де-небудь труднощі знайдеш, то мене поклич. Я швидко близько тебе встану.
Звідти плили, плили, приїхали до того місця, де жив вертів. Вертів там залишили. Вертів говорить:
- Брат, якщо де-небудь труднощі знайдеш, то мене поклич, я швидко близько тебе встану.
Звідти приїхали до того місця, де жолудь жив. Потім там жолудь залишили. Жолудь говорить:
- Брат, якщо ти де-небудь труднощі знайдеш, то мене поклич. Я швидко до тебе прийду й близько тебе встану.
Звідти плили, плили й приїхали до того місця, де щука жила. Там її залишили.
Щука говорить:
- Брат, якщо де-небудь труднощі знайдеш, мене поклич. Я швидко прийду й близько тебе встану.
Чолчомиака звідти приїхала до себе й початку по своєму жити, клювати. Так клювала й кричала:
- Ну, – тепер те добре, убила риса!
Вона зварила різні ліки. Помазала ними, і тіло срослось.
Назад відправилися. Так їхали їхали й добралися до села Тундурке богатиря. Захопивши його, поїхали далі. Два рази переночували у шляху й до будинку доїхали. На старому місці побудували село. Будинків побудували більше, ніж дерев у лісі, чому трави. У трьох братів – три будинки. У батька – один будинок.
Брати усе одружилися. Тепер птахів б'ють, на звірів полюють, щасливо й багато живуть.