Багато лисиця всяких хитростей знала, тільки ось по повітрю літати ще не вміла. Пішла вона до лелеки, щоб і цієї премудрості навчитися. Схопив лелека лисові за зашийок і підняв у повітря. Подумала лиса: "Ну ось, і навчилася я літати!" - і попросила лелеки відпустити її. Відпустив її лелека, і лисиця каменем полетіла вниз так прямо на пень. Встигнула лиса крикнути пню:
- Посторонися, дурень! Але пень навіть не шелохнулся. Ударилася лиса про пень так так ушиблась, що й піднятися не може - лежить, немов мертва, з витягнутим хвостом. Відтоді лисиці не пробують літати по повітрю й дотепер хвіст на відльоті тримають.