Як лисиця на крестини ходила

Якось раз, давним-давно, вовк, ведмідь, заєць і лисиця зібралися сіно косити. Кожний з них побрав із собою сніданок: вовк - м'ясо, ведмідь - горщик з медом, лисиця - цибулину, заєць - капустина. Косили вони, косили, і розв'язала лисиця поласувати медом, що ведмідь приніс. Відвернулася вона й неголосно аукнула: " У - У!" Запитують косарі: - Начебто кликали кого? - Це сестриці на крестини мене кличуть, - відповіла лисиця, а сама побігла до горщика з медом. З'їла третина горщика й повернулася на луг. - Як хрещеника назвали? - запитують косарі. - Початий, - відповідає лисиця. - Початий, Початий, - дивуються ведмідь, вовк і заєць, - ім'я-те яке дивовижне! А лисиця напижилась і пихато так відповідає: - Панська дитина - панське ім'я! Прийнялися вони знову косити. Косять, косять, і знову лисиці меду захотілося, відвернулася вона й неголосно аукнула: " У - У!" Запитують косарі: - Начебто кликали кого? - Так це сестриці на крестини мене кличуть, - відповідає лисиця, а сама гарчить: - Ну можна чи у самі жнива по хрестинах розгулювати? Почули ці слова ведмідь, вовк і заєць і пожурили її: - Не справу говориш! Раз сестри кличуть, треба йти! Побігла лиса знову до меду й з'їла полгоршка. Повернулася на луг, а косарі й запитують: - Як хрещеника назвали? - Напівпорожній, - відповідає лисиця. - Напівпорожній, Напівпорожній, - дивуються звірі, - ім'я-те яке дивовижне! А лисиця пихато так відповідає: - Що ж отут дивного, і дурневі ясно: панська дитина - панське ім'я! Нічого їй не сказали на це звірі, косять далі. Покосили небагато, знову лисиця відвернулася й неголосно аукнула: " У - У!" - Начебто кликали кого? - запитують косарі. А лисиця так і зайшлася від злості: - Що ж це за напасть така - у самі жнива на крестини ходити! Ні, вуж нехай цього разу без мене хрестять! Почули її слова ведмідь, вовк і заєць і пожурили лисицю: - Не справу говориш! Раз сестри кличуть, треба йти! Побігла лиса до горщика й доїла мед. Повернулася на луг, запитують її косарі: - Як хрещеника назвали? - Последненький, - відповідає лисиця. - Последненький, Последненький, - дивуються звірі, - ім'я-те яке дивовижне! - Що ж отут дивного? Панська дитина - панське ім'я, - відповідає лисиця й знай собі косить далі Незабаром ведмедеві, вовкові й зайцеві захотілося їсти, але лисиця-крутійка говорить їм: - Хіба можна відразу є? Краще спершу поспимо. Погодилися з нею ведмідь, вовк і заєць і лягли спати. Тільки вони заснули, лисиця підкралася до горщика, нашкрябала меду й вимазала вовкові впасти, а сама вляглася спати. Прокинулися звірі, устали й прийнялися за їжу. Дивиться ведмідь: панотця, горщик-те порожній! Отут він побачив, що у вовка вся паща у меді, і давай йому боку м'яти. Вовк кинувся бігти, ведмідь - за ним, а лисиця із зайцем біжать слідом і регочуть. Так вони реготали, що у зайця від сміху губа лопнула, та й по цю пору не срослась.