Ми адже знаємо, що кропив'яник підлий птах — гірше, багато гірше навіть летучої миші, — що він просто страшенний ошуканець, а тому й нема чого дивуватися, що ми полюємо за ним і ловимо його.
Незважаючи на те що розміром він усього з ваш палець, кропив'яник уважається королем птахів — титул, який він одержав за допомогою низької хитрості.
У дні великого Кольма Килла, святого й пророка, птаха із усього світла злетілися, щоб вибрати собі короля. Але тому що кожний мітив на цей високий пост, птаха не змогли прийти до згоди, і дуже скоро між ними розгорілася теперішня війна — кривава битва, яка протягом трьох років бушувала у всіх лісах світла.
Нарешті стара мудра ворона запропонувала всім надати вибір святому Кольму Киллу.
Усе погодилися, і ось із усіх кінців землі злетілася тьма-тьмуща птахів, так що від них навіть почорніло небо над Донеголом, де жив цей святий.
Святий вийшов до них зі своєї маленької хатини й запитав, чого вони прагнуть. Птаха йому усе розповіли й обіцяли підкоритися його розв'язку.
Тоді Кольм наказав їм спуститися й розсістися на землі. Та вони опустилися й покрили всі пагорби, і долини, і струмки, і навіть озера, — адже їх була тьм-тьмуща. Та, звертаючись до них, святої мовив:
- Найкращий і найдужчий птах та з вас, яка зможе злетіти вище всіх. Вона й повинна вважатися королем птахів!
Усе погодилися, що такий розв'язок буде мудрим і слушним. А потім святий сказав, що подасть їм знак, коли злетіти, і той птах, який підніметься вище всіх, після повернення стане величатися Королем Птахів.
Як тільки святий подав знак, усе птахи здійнялися нагору, і люди, які спостерігали їх, побачили, як спочатку одна із птахів утомилася й упала вниз; потім інша, бедняжка, утомилася й упала вниз; потім третя утомилася й упала вниз, і так усі, одна за іншою, утомлювалися й падла вниз, поки нарешті не залишився одна-єдиний птах, який усе ще парив у височині.
Це був орел.
Але орлові, з марнославства, здалося мало піднятися лише трохи вище інших птахів, щоб опуститися на землю королем.
У своєму марнославстві він продовжував злітати усе вище й вище, поки нарешті не міг вуж піднятися ще хоч на дюйм і не у силах був ще хоч раз змахнути крабоми.
Та коли він завмер у повітрі, гордий своїм польотом і певен, що на землю він опуститься Королем Птахів, з його спини раптом злетів маленький кропив'яник — він увесь час сидів там, — піднявся нагору ще на один фут, а потім опустився на землю Королем Птахів!
Святому довелося стримати своє слово й подарувати королівський титул цьому жалюгідному негідникові. Але він був так розгніваний на нього за цю низьку хитрість, що наклав на нього проклін ніколи надалі не злітати над землею вище, чим він піднявся у той день над орлиним крилом.
Та з того самого дня по цю пору ми можемо самі бачити, як кропив'яник перелітає з куща на кущ, з однієї огорожі на іншу, ніколи не злітаючи над землею вище нашого коліна, — це прибиває його до землі вага святого прокльону.