У дурних історіях Нуала Мак Класки іноді можна відшукати здоровий глузд, якщо покопатися у них глибже. Але тому що копатися ми не бажали (ми й так докопалися до більшого, ніж нам би хотілося), а зі здоровим глуздом ми просто не знали, що робити, оповідання Нуала про Пинаме, Панамі, Мара-Фанаме й Каллиах-Аранаме для нас, безрозсудних босяків, був одночасно «і наукою й розвагою», як говорить лисиця, забравшись у курятник.
Пинам, Панам, Мара-Фанам і Каллиах-Аранам володіли одним пшеничним полем. Коли пшениця поспіла:
- Вона моя! - сказав Пинам.
- Ан ні, моя! - сказав Панам.
- До чорта вас обох, вона моя! - сказав Мара-Фанам.
- Пропади ви пропадом усі троє, вона моя! - сказав Каллиах-Аранам.
Та вони відправилися вирішувати цей позов до лорда, власника маєтку. Та той велів їм розділити поле по борознах і побрати всім нарівно, щоб вийшов слушний поділ.
Вони повернулися додому й зробили як було Сказано. Але ось ті раз! Коли вони розділили всі борозни нарівно, залишилася одна зайва.
- Вона моя! - сказав Пинам.
- Ан ні, моя! - сказав Панам.
- До чорта вас обох, вона моя! - сказав Мара-Фанам.
- Пропади ви пропадом усі троє, вона моя! - сказав Каллиах-Аранам.
Та вони знову відправилися вирішувати свій позов до лендлорда. Та той велів їм розділити борозну на копиці
Вони знову повернулися додому й зробили як було сказано. Але ось ті раз! Коли вони розділили всі копиці нарівно, залишилася одна зайва.
- Вона моя! - сказав Пинам.
- ан ні, моя! - сказав Панам.
- До чорта вас обох, вона моя! - сказав Мара-Фанам.
- Пропади ви пропадом усі троє, вона моя! - сказав Каллиах-Аранам.
Та вони знову відправилися вирішувати свій позов до лендлорда. Та той велів їм розділити копицю на снопи.
Вони повернулися додому й зробили як було сказано.
Але ось ті раз! Коли вони розділили всі снопи нарівно, залишився один зайвий.
- Це мій! - сказав Пинам.
- Ан ні, мій! - сказав Панам.
- До чорта вас обох, він мій! - сказав Мара-Фанам.
- Пропади ви пропадом усі троє, він мій! - сказав Каллиах-Аранам.
Та вони відправилися вирішувати свій позов до лендлорда. Та той велів їм розділити сніп по колосках. Вони повернулися додому й зробили як було сказано. Але ось ті раз! Коли вони розділили всі колоски нарівно, залишився один зайвий.
- Це мій! - сказав Пинам.
- Ан ні, мій! - сказав Панам.
- До чорта вас обох, він мій! - сказав Мара-Фанам.
- Пропади ви пропадом усі троє, він мій! - сказав Каллах-Аранам.
Та вони відправилися вирішувати свій свій позов до лендлорда. Та той велів їм розділити колосок по зернятках.
Вони повернулися додому й зробили як було сказано. Але ось ті раз! Коли вони розділили усе зернятка нарівно, залишилося одне зайве!
- Це моє! - сказав Пинам.
- ан ні, моє! - сказав Панам.
- До чорта вас обох, воно моє! - сказав Мара-Фанам.
- Пропади ви пропадом усі троє, воно моє! - сказав Каллиах-Аранам.
Та вони відправилися вирішувати свій позов до лендлорда, а зернятко прихопили із собою. Лорд побрав зернятко й сказав:
- Ідіть за мною!
Та він відвів усіх чотирьох до ріки, до того місця, де були страшні вири, і кинув зернятко у воду.
Усі четверо пірнули за ним і пропали.
Такий був кінець Пинама, Панама, Мара-Фанама й Каллиах-Аранама.