Це було дуже давно. Люди не сіяли тоді рису й харчувалися одним саго. Вони ще не знали вогню і їли плоди й м'ясо сирими. Одного разу це помітив Червона Таля, що створив усіх людей. Він саме спустився з неба на землю подивитися, як вони живуть.
Чому ви не печете ваше коріння й плоди? - запитав він.
Ми не знаємо, що значить "піч", великий пан, - відповів один з людей. - Ми їмо коріння такими, як вони є.
Вони стають набагато смачніше, якщо їх приготувати, - сказав Червона Таля. Що таке "готовити", великий пан? - знову запитали люди. - Як це роблять?
- Готовлять на вогні, - повідав їм Червона Таля.
- Вогонь - це на сонце, великий пан, -. сказав один з людей. -
Ти живеш на небі, тобі легко дістати його із сонця. Але ж ми живемо на землі, як нам уводити, увести до ладу нього добратися?
- Вогонь гарячий, як сонце, це вірно, - сказав Червона Таля. - Він палить і палить, точне сонце. Але тільки сонце - це Усе-таки не вогонь: - на вогні готовлять їжу. Прагнете довідатися, що таке вогонь?
- Де ж він, цей вогонь, великий пан? - запитала одна жінка. - Як його знайти?
- Він у мене на небі, - відповів Червона Таля.
- Так це Усе-таки шматок сонця, - упорствовали люди.
- Повірте мені, це не сонце, - сказав Червона Таля. - Один з вас може піти зараз із мною й побрати з неба вогонь. Ви будете на ньому готовити. Але ніхто з людей не праг пускатися у далекий шлях.
- Нам не потрібно ніякого вогню, - сказали вони. - Ми можемо обійтися й сирим саго. Ми до нього звикли.
Цікавий Тамболи-Ґедзь чув розмову Червона Таля з людьми, і йому захотілося довідатися, що таке вогонь і як на ньому готовлять. Коли він почув, що люди не прагнуть іти за ним, він сказав Червона Таля:
- Великий пан, я прагну полетіти на небо за вогнем.
- Добре, - погодився Червона Таля. - Тільки не дивися, як я добуваю вогонь. Ти обіцяєш мені це?
- Я закрию ока крабоми, великий пан.
- Тоді іди за мною.
Та полетів Тамболи за ним на небо.
- Тепер закрій ока, - наказав йому Червона Таля. Хитрий Тамболи прикрив обоє ока крабоми, нопод крабоми на спині у нього було ще два очі. Цими-Те очима й побачив він, як добувають вогонь.
Червона Таля не знав, що Тамболи підглядає, і дав йому вогню: маленьке вугіллячко. Тамболи поклав його собі між крабоми й спустився на землю.
- Це усе, що ти нам приніс? - запитали його люди. - Як же нам готовити на такому маленькому вогні?
Почекайте, - відповів Тамболи, - якщо захочете ви зможете тепер самі добувати й ростити вогонь. Я навчу вас цьому.
Та Тамболи відкрив людям таємницю вогню. Коли Червона Таля знову спустився на землю, він побачив, що всюди люди висікають вогонь.
- Хто навчив вас цьому? - запитав він.
- Це Тамболи-Ґедзь, великий пан! Це він навчив нас добувати вогонь, - сказали йому люди.
Тоді Червона Таля кликнув Тамболи:
- Як ти міг навчити людей добувати вогонь? Я адже не велів тобі дивитися!
- Мене навчили цього світляки, великий пан! Дивися, вони ж увесь час літають із вогнем, - відповів Тамболи.
Але Червона Таля не повірив йому:
- Я дав тобі більше око, чому всякому іншому, - сказав він, - а ти бачиш цими очима недозволене! Із цього дня у тебе буде тільки два очі!
Та трапилося так, як сказав Червона Таля: пропали у Тамболи ока під крабоми. Ось чому у нього зараз тільки два очі.