Жив колись одна людина по імені Пак Даранган. Захотів він одружитися на дівчині Рюик Дату. Прийшов свататися, а батько її й говорить: - Не дозволю дочці вийти за тебе заміж, поки не зробиш наш будинок золотим. Зробив Пак Даранган їх будинок золотим. Батько йому знову говорить:
- Я дам своя згода, якщо ти припливеш до нас у сад на човні.
Пак Даранган і отут придумав вихід: викопав ши - рокий рів і провів ріку прямо у сад.]
Тепер він міг одружитися на Рюик Дату. Скоро молода стала важка. Просить вона чоловіка: - Пак Даранган! Мабуть, принеси мені манго. Так тільки не збивай шостому - я такого є не стану. Знімеш манго поглядом - отоді я його знімання.
Пішов Пак Даранган у сад за манго. У цей час пробралася до нього у будинок лисиці по імені Ндок Татасик і сказала:
- Рюик Дату, ти тепер від мене не підеш. Я вилучення твоє серце й висмокчу твою кров, якщо ти не віддаси мені усе, що у тебе є.
Рюик Дату злякалася, віддала їй усе, що у неї було, а Ндок Татасик
Кинула її у вир. Плин поніс бідну жінку й прибило її до сандалового
Дереву, вона заплуталася у коріннях.
Повернувся додому Пак Даранган, а на постелі Рюик Дату спить лисиці. У нього від страху душу у п'яти пішла, а лисові, побачивши це, говорить: Хіба не дві породи покпонга? Хіба не три породи бентасу? Та хіба я не Рюик Дату?
Пак Даранган прийняв лисиці за людину й розв'язав: "Треба влаштувати свято мераук, щоб Рюик Дату стала такою, як колись".
Посилає він слуг валити сандалові дерева, що ростуть по берегу ріки.
Пішли слуги на ріку й набрели на те саме дерево, куди принесло Рюик Дату.
Побачила вона, що йдуть люди, скоріше забралася на саму верхівку й крикнула
Звідти:
Не рубаєте під корінь сандалу: Адже на ньому живе Рюик Дату З кучерявеньким маленьким сином.
Слуги повернулися додому й про усе розповіли Пак Дарангану. Він подумав: "Піду послухаю, що там таке". Підходить він до сандалового дерева, а Рюик Дату знову кричить:
Не рубаєте під корінь сандалу: Адже на ньому живе Рюик Дату З кучерявеньким маленьким сином.
Пак Даранган вліз на дерево, зняв Рюик Дату з дитиною й велів відвести їх у інший будинок.
Потім він став майструвати залізну клітку. Скінчив і говорить лисиці: - Полезай-но у цю клітку, вона саме по тобі!
Лисиці полізла у клітку, а Пак Даранган замкнув її на замок. Потім він покликав Рюик Дату й велів лйсе вір - нуть дружині всі її добро. Довелося тій усе віддати. А по - тому Пак Даранган наказав заколоти лисиці списами смерть-смерть-на-смерть. Повернулася Рюик Дату з дитиною у будинок до чоловіка, зе жили вони як і раніше й були щасливі.
Ось і вся казка про лйсе й Пак Дарангане.