Буйвіл відправився розшукувати Оленя й, знайшовши його, розповів йому всю свою історію. А потім сказав:
- Лань говорить, що тільки ти можеш захистити мене від мого ворога Тигру, тому що у тебе більші гіллясті роги, міцні й гострі, як списа.
Олень відповів:
- Мені дуже жалко, але Лань зовсім неправа. Від рогів, які вона вважає настільки славною зброєю, насправді мало пуття, а тягати їх важко! Потрібні вони хіба що для прикраси голови! Ось і виходить, що моя голова служить опорою рогам точно так само, як крислатим листам пальми - її стовбур. Шия у мене надто коротка, і сили у ній немає ніякий; ворог зможе переломити її одним ударом. Варто мені побачити Тигру, як я вже ні живий ні мертвий. Від страху вся вовна на мені дибиться. Та якщо ти стравиш мене з Тигром, то пощади мені не мабуть. Він запросто здолає мене й зжере без залишку! Єдиний, хто може допомогти тобі, - це Бик. Росту він здоровенного, сили у нього хоч відбавляй, а рога - більші й гострі - наганяють страх на всіх звірів. Піди-но ти за допомогою до нього!
- Велике тобі спасибі, Олень. Щасливо залишатися, а я пішов до Бика!